Жінка подала до ПриватБанку заяву на зупинення відсотків по кредиту та списати заборгованість, на що отримала відмову
Жінці на телефон надійшов дзвінок від нібито працівника ПриватБанку. Її попросили виконати певні дії, після чого з кредитки зникли кошти у розмірі 124 877 гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 6 жовтня 2025 року.
06.09.2024 року невідома особа зателефонувала жінці з месенджера Telegram, де була підписана «3700», та представилася працівником «ПриватБанку», в ході розмови вона повідомила даній особі свої анкетні дані, далі здійснила вхід до "Приват-24" та виявила, що на неї було відкрито кредит, та перераховані кошти з її кредитної картки на карту іншого банку, дані кошти були зняті. Вона звернулася у відділення ПриватБанку, де подала заявку про неправомірні дії та списання коштів з рахунків і заблокувала свої картки. Також подала заяву на зупинення відсотків по кредиту та списати заборгованість, на що отримала відмову. 09.09.2024 року звернулась до поліції з заявою про незаконне заволодіння невідомою особою коштів в сумі 124 877 гривень через "Приват-24". За результатами поданої заяви, відкрито кримінальне провадження від 10.09.2024 року.
10.04.2025 року до суду надійшов відклик акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість.
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Спірні операції були здійснені 06.09.2024 року, а до поліції вона звернулася 09.09.2024 року, а до банку - 10.09.2024 року.
"Встановлені обставини свідчать, що спірні операції, підлягають відповідальності клієнта відповідно вимог умов та правил надання банківських послуг. Таким чином, до суду не надано доказів на підтвердження факту негайного звернення позивача до банку, що вважається неналежним виконанням обов'язку з негайного звернення до відповідача, а відтак виключає покладення на банк відповідальності за спірні транзакції. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» доведено, що позивач - своїми діями (бездіяльністю) сприяла незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, і подальшому викраденню грошових коштів, у зв'язку з чим банк не несе відповідальності за проведені операції. З матеріалів справи вбачається, що авторизація стороннього пристрою під час входу до Приват-24 здійснена шляхом посиленої автентифікації - введення правильного ПІН коду та IVR опитуванням на фінансовий номер позивача. Враховуючи те, що під час авторизації нетипового пристрою в Приват-24 та здійснення спірних транзакцій, банком здійснено автентифікацію позивача шляхом автоматичної перевірки ПІН коду та ІУК опитування на фінансовий телефон, покладення на банк відповідальності за спірні транзакції є безпідставним", - наголосив суд.