Український рітейл робить 300% націнки на імпортні товари
Економічний експерт Анатолій Амелін поділився інсайдом, що більше десятка українських рітейлерів, які торгують імпортними товарами, об'єднались для нелегального лобізма закону, щодо оподаткування посилок з-за кордону, який має розглянути Верховна Рада.

“Їх мета змусити українців купувати імпортні товари в них, а не за кордоном. Але ні бюджет, ні українські виробники які не представлені в цих рітейлерах, ні українці від цього не виграють”, - Пише Анатолій Амелін.
Законопроєкти - №12360 і №15112-Д містять такі норми:
“Бажання імпортерів більше заробляти за рахунок українців - це не моя інтерпретація, а публічна спільна заява галузевих асоціацій. Українських виробників ця історія не торкається ніяк. Бо вони не конкурують з Aliexpress - вони взагалі не виробляють того, що там продається. Ціль зрозуміла: щоб українці купували у них, а не безпосередньо з Китаю поштою. З націнкою рітейлера, який і лобіює”, - пише Анатолій Амелін.
Аналітик зазначає, що закон, який мав бути KPI митниці, у другому читанні раптом виявився законом про податки. При цьому грошей на IT-систему адміністрування цих податків не передбачено. Якщо Рада проголосує, теоретично, ці норми мають запрацювати з 1 січня 2027 року, але фактично це буде можливо лише у середині 2027, якщо це взагалі відбудеться. При цьому експерт прогнозує колапс митниці.
Анатолій Амелін зазначає, що за 2025 рік українці отримали 75 мільйонів міжнародних посилок. А саме:
“Ці три країни сукупно дають 90% усіх посилок. 98,6% відправлень коштують менше 150 євро. Це точно не "дірка для багатих". Через цей канал країна купує найдешевший одяг, павербанки, ліхтарики, акумулятори, або комплектуючі для дронів”, - пише Анатолій Амелін.
Він додає:
“По факту, кожна третя посилка - це комплектуючі для FPV-дрона - Контролери польоту, моторчики, відеопередавачі, акумулятори. Прямо з Китаю - бо в Україні цього просто не виробляють. БізнесЦензор зробив пряме порівняння цін на ті самі товари. Націнка українського рітейлу подекуди сягає 300%. Тобто розмова про "вирівнювання конкуренції" звучить трохи дивно. З націнкою 300% не буває конкуренції - буває ринкова рента. Її забирає рітейл, і її китайські платформи зараз у нього відбирають. Ось і вся проблема”, - пише Анатолій Амелін.
На думку аналітика, коли китайські товари подорожчають на 20%, український рітейл підніме свої ціни до нового рівня. Покупець постраждає двічі.
Згідно з дослідженням соціологічної групи "Рейтинг" у лютому лютий 2026 року:
При +20% до ціни:
Що замовляють найчастіше:
“Це базова споживча корзина воюючої країни. А не шопоголізм, як хтось позіціонує. Окремо для тих, хто думає про рейтинги. Підняти податки на бідних у воюючій країні з рейтингом влади, який і так не зашкалює - не геніальний політтехнологічний хід. 82% проти - це не просто незадоволення. Це 82% потенційних виборців, які запам'ятають, хто проголосував "за". Підвищення цін на дитячий одяг, павербанки і ліхтарики зачіпає буквально кожну родину. Кожну сім'ю з дитиною, кожного пенсіонера, кожну дружину військового. Щіпач гусей Гетманцев захищає закон цифрою 10 млрд гривень. На наступних виборах він її ще не раз згадає. Тільки не сам - українці згадають йому”, - пише Анатолій Амелін.
Аналітик зазначає, що за оподаткування почилок виступають: уряд , Гетманцев, EBA, AmCham, ТПП, Асоціація рітейлерів, ще десяток галузевих структур, які об'єднує одне - вони продають імпортний товар з націнкою. Очільник податкового комітету ВР Данило Гетманцев на запит БізнесЦензору відповів, що ці непопулярні закони проштовхують через Раду заради $8,1 млрд від МВФ, 90 млрд євро допомоги від ЄС та $3,3 млрд від Світового банку. Безпосередньо від закону за оцінками Мінфіну, бюджет отримає 10 млрд грн.
“Тобто на тлі ~$100 млрд міжнародного фінансування ми отримуємо +10 млрд гривень за рахунок власних бідних. Цікавий перепродаж. Хто Проти: 82% українців”, - пише Анатолій Амелін.
Аналітик розглядає дві моделі адміністрування цих податків:
“Прихильники закону кажуть: "це європейська практика". Канцлер Мерц минулого тижня прямо заявив - швидкого вступу України до ЄС не буде. Тоді логічно ввести норму одночасно з членством, а не за роки до нього. В ЄС ця норма працює через єдину систему IOSS, єдиний ринок 450 млн споживачів і єдину митну територію. У нас немає жодного з цих компонентів. Копіюємо форму - отримаємо результат, як у Швеції”, - пише Анатолій Амелін.
Він нагадав, що у 2018 році Швеція ввела адмінзбір на закордонні посилки у розмірі 7 євро. Результат шокував: за 6 тижнів 400 000 посилок відправили назад до Китаю, тому що споживачі просто не забирали. PostNord платив за зворотну логістику з власної кишені.
Анатолій Амелін підказує ВР та уряду, де брати гроші до бюджету:
"Але ж це перекривати контрольовані потоки. Цікавіше вжухати своїх громадян”, - підсумував Анатолій Амелін.
Анатолій Амелін - виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього”, засновник консалтингової компанії Amelin Strategy, член ради Defence Alliance of Ukraine, незалежний член Наглядової ради “Укрзалізниця”
Як повідомляв Інформатор, на думку економіста Олексія Куща, законопроєкти щодо зниження планки ПДВ для ФОПів, оподаткування операцій на електронних платформах і зняття пільги ПДВ під час надсилання в Україну міжнародних посилок майже не мають сенсу для наповнення бюджету, але створюють велике невдоволення в суспільстві. Олексій Кущ вважає, що фіскальні ініціативи уряду Свириденко спрямовані на те, щоб за рахунок пересічних українців підвищити прибутки великих фінансово-промислових груп стосовно відшкодування ПДВ та примусу для населення робити покупки в дорогих ТРЦ, а не на більш вигідних маркетплейсах.