Оподаткування посилок та цифрових платформ: комітет Гетманцева схвалив два непопулярних законопроєкти
Чи стануть ці законопроєкти законами - велике питання. Адже останнім часом знаходити голоси народних депутатів для прийняття непопулярних законів дуже важкою
6 травня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому доопрацьований законопроєкт № 15112-Д про оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі, а також ухвалити у другому читанні проєкт закону № 12360 щодо оцінки ефективності митних органів та впровадження митних процедур для посилок. А також законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів (реєстр. № 15111-д). Про це повідомляє Міністерство фінансів.
Податок на посилки з-за кордону
- ПДВ (20%) платитимуть за всі покупки на іноземних маркетплейсах (зараз товари до 150 євро не оподатковуються ПДВ).
- Маркетплейси будуть забов’язані нараховувати та сплачувати ПДВ Якщо маркетплейс — нерезидент, він має призначити представника в Україні, який відповідатиме за розрахунки з бюджетом.
- ПДВ (20 %) буде автоматично включено у ціну товару на платформі.
- Нові правила дистанційного продажу на алкоголь та тютюн не поширюватимуться.
- Не оподатковуватимуться посилки «від громадянина до громадянина», незалежно від того, що це за товар (крім заборонених до пересилання), вартістю до 45 євро (за умови некомерційного характеру). Зараз всі посилки вартістю до 150 євро не оподатковуються.
- Передбачено пільги зі сплати ПДВ на БПЛА з озброєнням (на сьогодні пільга діє виключно на безпілотні літальні системи без озброєння).
Законопроєкт № 15112-Д підготовлено членами Комітету на основі основного урядового законопроєкту (реєстр. № 15112) та шести альтернативних до нього. Якщо закони примуть, нові правила набудуть чинності не раніше 1 січня 2027 року, за окремим рішенням уряду про готовність ІТ-компоненту митних органів і маркетплейсів та написання відповідних підзаконних актів.
Як повідомляв Інформатор, на думку економіста Олексія Куща, законопроєкти щодо зниження планки ПДВ для ФОПів, оподаткування операцій на електронних платформах і зняття пільги ПДВ під час надсилання в Україну міжнародних посилок майже не мають сенсу для наповнення бюджету, але створюють велике невдоволення в суспільстві. Олексій Кущ вважає, що фіскальні ініціативи уряду Свириденко спрямовані на те, щоб за рахунок пересічних українців підвищити прибутки великих фінансово-промислових груп стосовно відшкодування ПДВ та примусу для населення робити покупки в дорогих ТРЦ, а не на більш вигідних маркетплейсах.
Податок на цифрові платформи
Законопроєкт передбачає міжнародний обмін інформацією (DPI, стандарти ОЕСР та DAC7). Державна податкова служба України щорічно отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій інформацію про доходи резидентів України, отримані через цифрові платформи, та передаватиме аналогічну інформацію іншим країнам.
Для українців хочуть запровадити єдиний платіж у розмірі 10% ПДФО, який сплачуватиметься оператором платформи як податковим агентом. Надходження від цього платежу розподілятиметься у пропорції 50/50 між загальним та спеціальним фондом державного бюджету.
Запропонована модель передбачує:
- відсутність обов’язку подання декларації для фізичних осіб;
- запровадження неоподатковуваного порогу до 2 тис. євро на рік для продажу товарів (без обмеження в кількості продажів).
Законопроєкт встановлює обов’язки для операторів платформ щодо:
- ідентифікації підзвітних продавців;
- збору інформації про їх доходи;
- щорічного подання до ДПС звітності для цілей міжнародного обміну;
- реєстрацію в ДПС оператором платформи;
- виконання функцій податкового агента щодо доходів фізичних осіб - підзвітних продавців.
До звітної діяльності належать:
- оренда нерухомості;
- надання послуг;
- продаж товарів;
- оренда транспортних засобів.
Інформація про операції до 2 тис. євро на рік не включається до звіту, а платформи, що виконують лише рекламні функції, не підпадають під регулювання.
Якщо законопроєкт стане законом, більшість положень набудуть чинності з 1 січня 2027 року, водночас встановлюватиметься обов'язок для операторів платформ зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року. Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформі, за новими правилами розпочнеться не раніше 1 січня 2027 року. Інформація про доходи, отримані через платформи за 2026 рік, не подаватиметься до ДПС ані операторами платфор, ані іноземними країнами. Норми міжнародного обміну інформацією застосовуватимуться після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.
Чи стануть ці законопроєкти законами - велике питання. Адже останнім часом знаходити голоси народних депутатів для прийняття непопулярних законів дуже важкою. Як повідомляв Інформатор, 6 квітня прем’єр-міністр України Юлія Свириденко провела зустріч із керівниками комітетів Верховної Ради. Вона попросила прийняти пакет непопулярних законів щодо підвищення податків та посилення фінмоніторингу, які необхідні для продовження співробітництва з МВФ. Того ж дня податковий комітет ВР ухвалив три непопулярні законопроєкти.
Верховна Рада України 7 квітня одразу в першому і другому читанні прийняла закон, який передбачає продовження сплати військового збору у чинних розмірах протягом 3-х років після припинення/скасування воєнного стану. Президент України Володимир Зеленський 14 квітня підписав цей непопулярний закон.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
