Підвищення податку з дрібних посилок замість податку на лакшері-товари не вимога МВФ: економіст пояснив, хто виграє з цього
Олексій Кущ вважає, що фіскальні ініціативи уряду Свириденко спрямовані на те, щоб за рахунок пересічних українців підвищити прибутки великих фінансово-промислових груп стосовно відшкодування ПДВ та примусу для населення робити покупки в дорогих ТРЦ, а не на більш вигідних маркетплейсах
На думку економіста Олексія Куща, законопроєкти щодо зниження планки ПДВ для ФОПів, оподаткування операцій на електронних платформах і зняття пільги ПДВ під час надсилання в Україну міжнародних посилок майже не мають сенсу для наповнення бюджету, але створюють велике невдоволення в суспільстві.
“Як завжди, всі найбільш токсичні податкові зміни у нас запроваджуються «іменем МВФ». Мовляв, Міжнародний валютний фонд вимагає від України «фіскальної консолідації». А нові податки чиновники у нас завжди знаходять лише «у посполитих». Всі ці зміни «зашиті» в законопроєкті № 15112-1, який і передбачає скасування пільг на посилки вартістю до 150 євро. Нові правила планують запровадити з 1 січня 2027 року. І це ще один маркер — всі найбільш токсичні для економіки та суспільства новації у нас приймаються «з відтермінуванням» задля анестезії суспільної реакції”, - пише Олексій Кущ.
Він нагадує, що статистика 2025 року свідчить, що на митниці було зафіксовано 75,59 млн міжнародних посилок на загальну задекларовану суму 167 млрд грн. При цьому оподатковано було 618 тис. посилок (0,8% від загальної кількості), при цьому їх вартість становила 45% від загальної суми.
“Отже, у випадку скасування пільгових 150 євро доведеться оподаткувати як мінімум 50 млн посилок, тобто адміністративне навантаження на митницю зросте як мінімум у 80 разів. І це при тому, що податкова служба у нас досі не змогла налагодити звичайне адміністрування податку на нерухомість фізичних осіб”, - пише економіст.
Олексій Кущ наводить додаткові негативи для українців у разі прийняття закону про оподаткування дрібних посилок, крім, власне, підвищення податків на населення:
- Міжнародні мережі можуть взагалі відмовитись від роботи з Україною: Український ринок e-commerce — це приблизно $5–6 млрд на рік. Припустимо, що AliExpress і Temu разом займають 20–25% нашого ринку — не більше ніж $1–1,5 млрд на рік. У масштабах глобального бізнесу цих компаній мова про менше ніж 1,5%. Враховуючи, що платити ПДВ з посилок мають самі цифрові платформи, виникає питання: чи будуть AliExpress і Temu будувати окрему ІТ-систему з урахуванням блоку оподаткування для ринку розміром у 1–2% свого обороту? Сам податок буде включено у вартість товару, тобто його ціна буде більшою на 20% лише за рахунок застосування ставки ПДВ.
- Удар по постачанню армії. Значна кількість комплектуючих для дронів, зокрема пульти, окуляри тощо, у 99% випадків замовляється операторами дронів та службами комплектації частин за кордоном і отримується у звичайних посилках. Якщо закон приймуть, такі поставки для військових одразу подорожчають на 20%.
- Немає сенсу для державного бюджету. За прогнозами уряду, новація принесе в бюджет не більше 10 млрд грн нових фіскальних надходжень на рік. Порівняймо цю цифру з 4,8 трлн грн, запланованих як витрати державного бюджету на 2026 рік. Це лише 0,2% від державних річних витрат.
Чим можна замінити непопулярні законопроєкти
Олексій Кущ називає кроки, які можуть істотно наповнити державний бюджет:
- Скасувати відшкодування ПДВ під час експорту сировинних товарів, що може надати державі 100 млрд грн на рік
- Ввести податок соціальної солідарності на лакшері-товари, в тому числі на люксові автомобілі (що дозволить залучити 30 млрд грн на рік)
- Ввести рогресивний податок на значні доходи фізичних осіб
- Підвищити розмір ренти на видобуток природних ресурсів
- Навести лад із контрабандою на митниці
“Всі ці заходи можуть дати не 10 млрд грн на рік, а сотні мільярдів. Натомість уряд воліє запроваджувати податки на посилки, послуги цифрових платформ (умовно — «податок на рікш») і так далі, керуючись принципом: з бідних по нитці — відшкодування ПДВ олігархічним групам. Адже саме за рахунок звичайних споживачів наповнюється «общак відшкодування ПДВ при експорті сировини», - пише Олексій Кущ.
Він зазначає, що економічна система під час війни скукожується, як «шагренева шкіра». Так само скорочується і простір отримання бенефітів і профітів. У цих умовах великі ФПГ намагаються монополізувати все «виснажене тіло» внутрішньої економіки та її фінансові ресурси.
“Значні ціни у великих торговельних центрах (здебільшого олігополістичних, тобто схильних до цінових змов) переорієнтували населення на купівлю товарів на електронних майданчиках, що призвело до втрати такими ТРЦ значної частини доходів. Тому «удар по посилках» — це спроба загнати українців «фіскальним батогом» у пусті торговельні центри. Отже, за цим законопроєктом видніються «вуха» власників торговельних мереж та торгових операторів, які сплачують оренду бенефіціарам ТРЦ. Саме тому цей законопроєкт є суто антисоціальним та лобістським. Звісно, депутати мають захищати саме інтереси своїх виборців, а не власників ФПГ чи ТРЦ (часто це одні й ті самі особи). Але «мають» — це не завжди «зробили»”, - пише Олексій Кущ.
Як повідомляв Інформатор, прем’єр-міністр України Юлія Свириденко 6 квітня провела зустріч із керівниками комітетів Верховної Ради. Вона попросила прийняти пакет непопулярних законів щодо підвищення податків та посилення фінмоніторингу, які необхідні для продовження співробітництва з МВФ. Того ж дня податковий комітет ВР заходився ухвалювати непопулярні законопроєкти. Але голосів вистачило лише на законопроєкт, згідно з яким українці платитимуть військовий збір ще 3 роки після закінчення військового стану.
Слідкуйте за нами у Telegram
