Клієнтка ПриватБанку перейшла за посиланням у Facebook і втратила 135 тисяч гривень - що вирішив суд
У ПриватБанку відмовились повертати кошти жінці
Жінка в мережі Facebook перейшла за посиланням щодо голосування петиції та ввела блікові дані додатка «Приват-24». Згодом невідома особа шляхом обману із застосуванням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа коштами в сумі 135 тисяч гривень, які зберігалися на банківській картці. Про це йдеться у рішенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, опублікованому 27 січня 2026 року.
29.11.2024 року жінка мала намір зайти в застосунок «Приват-24», щоб перевірити, чи було нараховано заробітну плату, однак, виявила, що здійснити вхід у зазначений застосунок зробити не може. Після чого, вона звернулася до відділення АТ КБ «ПриватБанк», де їй повідомили, що 28.11.2024 року шахрайськими діями було взято кредит і знято кошти з її кредитної картки у сумі 11 361 гривні, після чого було змінено номер кредитної картки. Того ж дня, з карти було знято кошти у сумі 28 466 гривень. Крім того, з карти для виплат шахрайськими діями було викрадено 15 075 гривень заробітної плати. Під час спілкування з працівником відділення банку, остання їй повідомила, що вказані махінації були проведені шахраями, які змінили її номер телефону на інший, після чого змінили пароль для входу в додаток «Приват-24». Потім 03.12.2024 року громадянка звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За цим фактом відкрито кримінальне провадження, яке перебуває на стадії досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 19.12.2024 року, після звернення до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, звернулася із заявою до відділення АТ КБ «ПриватБанк» з проханням не знімати з її кредитної картки відсотки та платежі за користування коштами, які були викрадені, до закінчення розслідування кримінального провадження. Однак, не дивлячись на це, АТ КБ «ПриватБанк» продовжувало стягувати відсотки за користування кредитними коштами, які були викрадені шахрайським шляхом без її відома. 31.01.2025 року надіслала заяву до АТ КБ «ПриватБанк», в якій просила повернути безпідставно списані кошти в сумі 81 229 гривень на її банківську карту. У відповіді банку, яка надійшла 11.02.2025 року, зазначено, що банк не може повернути кошти з тих підстав, що «переказ коштів з карток був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24. Вхід в Приват-24 був здійснений під «Вашою» авторизацією.
"Списання коштів 28.11.2024 року з карт клієнта в загальній сумі 42 713 гривень (+комісія), а також оформлення кредиту «Оплата частинами» на суму 79 533 гривень, відбулося внаслідок компрометації логіна та пароля для входу в Приват-24 ймовірно при переході за «фішинговим» посиланням, в результаті чого було здійснено вхід в Приват-24, змінено логін, отримано інформацію по картах та здійснено перекази коштів шляхом створення платежів в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват-24. Вхід в Приват-24 був здійснений під авторизацією клієнта. При даній процедурі клієнт вводить свої ім'я користувача і пароль та входить у Приват-24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону клієнта та іншої особистої інформації. Заявнику рекомендовано звернутися в правоохоронні органи. Збиток банку не завдано. В ПриватБанку існує доволі серйозна система захисту, для того, що зняти/переказати кошти із картки клієнта недостатньо лише мати номер телефону, завжди є додаткове підтвердження операції, як то введення ПІН-коду картки, 4-х останніх цифр картки клієнта, смс повідомлення, яке надходить на фінансовий номер клієнта, а тому без розголошення клієнтом своїх персональних даних інша особа не зможе зняти кошти", - заявили у ПриватБанку.
Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.12.2024 року до реєстру 04.12.2024 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України відповідно до заяви жінки від 03.12.2024 року. Згідно з коротким викладу обставин 26.11.2024 року вона в мережі «Facebook» перейшла за посиланням щодо голосування петиції та надалі ввівши облікові дані додатка «Приват-24». Надалі 28.11.2024 року невідома особа шляхом обману із застосуванням незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа коштами в сумі 135 тисяч гривень, які зберігалися на банківській картці.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь стягнуть 109 тисяч гривень.
"Суд не може погодитись з тим, що вказані відомості підтверджують, як вказує відповідач, розголошення позивачкою конфіденційної інформації, зокрема її паролю та логіну для входу у її акаунт у «Приват-24», а також вказані відомості банку не підтверджуються будь-якими належними, достовірними та допустимими доказами, суд не може визнати належними і такими, що об'єктивно вказують на те, як саме відбулись події, і тим більше, що вони були саме такими, як допускає відповідач, а за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь користувача послуг банку, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, і його правові відносини з банком фактично не є рівними. Будь-яких клопотань про витребування доказів, відповідач не заявляв. При цьому, банком на підставі моніторингу спроб шахрайських операцій за власною ініціативою було заблоковано рахунок після проведення платежів 28.11.2024 року, а також інший рахунок після проведення платежів 28.11.2024 року. Таким чином, не заслуговують на увагу посилання відповідача, що списання коштів з рахунку позивача було здійснено на підставі його дистанційного розпорядження, що надійшло до банку з допомогою систем дистанційного обслуговування в порядку, передбаченому законодавством та умовами договору. З огляду на встановлені судом обставини і норми права, які підлягають застосуванню, виходячи з відсутності вини користувача у перерахуванні спірних коштів за умови не доведення, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд вважає, що відповідач порушив право позивача, як споживача банківських послуг, на виконання відповідачем свого зобов'язання за договором банківського рахунку належним чином, тобто здійснення перерахування і видачу коштів з рахунку позивачки виключно на підставі саме її розпоряджень, а не інших осіб. Внаслідок дій невстановлених осіб з рахунків позивача було списано кредитні кошти в загальній сумі 107 175 гривень (108 004 гривень разом з комісіями) та проценти за користування кредитними коштами в розмірі 3 459 гривень. Позивач 18.02.2025 року по картці перерахувала кошти в сумі 109 тисяч гривень на погашення заборгованості за кредитним договором, які просить стягнути з відповідача. Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 109 тисяч гривень", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- ПриватБанк не повернув клієнту 1,5 млн грн відсотків — киянин вимагає понад 9 млн грн пені та інфляції: що вирішив суд
- ПриватБанк не повернув киянину 50 375 гривень, вкрадених шахраями після дзвінка «від банку» — що вирішив суд
- Жінка не може передати будинок своєму сину-військовому, бо на майно накладено арешт через договір іпотеки з ПриватБанком - що вирішив суд
