Жінка не може передати будинок своєму сину-військовому, бо на майно накладено арешт через договір іпотеки з ПриватБанком - що вирішив суд
Жінка має намір передати спірний будинок своєму сину, який поранений повернувся з війни, однак не може це зробити
Жінка під час звернення до приватного нотаріуса дізналась про накладений арешт на будинок. Підставою обтяження став договір іпотеки від 29.06.2006 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та покупцем. Про це йдеться у рішенні Рахівського районного суду Закарпатської області, опублікованому 23 січня 2026 року.
Подружжя 06.06.2006 року уклало договір купівлі-продажу, за яким вони продали, а громадянин купив житловий будинок, згідно з яким покупець зобов'язувався до 20.06.2006 року здійснити оплату за придбаний будинок. Оскільки до вищевказаного строку він кошти за придбаний будинок у встановлений строк так і не надав, то подружжя звернулося до Рахівського районного суду Закарпатської області для захисту своїх прав. Рішенням суду у справі № 2-592/2006 від 05.09.2006 року, яке набрало законної сили, позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на будинок було задоволено. На підставі вказаного рішення суду 29.09.2006 року було зареєстровано право власності на житловий будинок за нею та чоловіком по 1/2 частини за кожним, а чоловік помер. При зверненні до приватного нотаріуса для оформлення спадщини їй стало відомо, що на вищевказаний житловий будинок 29.06.2006 року було накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно. Підставою обтяження став договір іпотеки від 29.06.2006 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та покупцем. Оскільки, вказане обтяження перешкоджає громадянці у повному обсязі реалізувати свої права, це стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 29.06.2006 року.
Від ПриватБанку 03.06.2025 року засобами електронного зв'язку надійшов відклик на позовну заяву, у якому зазначила, що позов вважають необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки предмет іпотеки на момент укладення договору належав на праві власності чоловіку (покупець будинку) й ніким заперечено не було. Рішення Рахівського районного суду у справі № 2-592/2006 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності за нею та померлим чоловіком не є підставою для визнання договору іпотеки недійсним, а лише змінює особу іпотекодавця.
У судовому засіданні жінка позовну заяву підтримала та просила її задовольнити, оскільки угода чоловіка з ПриватБанком перешкоджає реалізації її прав на майно як власниці. Вона має намір передати спірний будинок своєму сину, який поранений повернувся з війни, однак не може це зробити.
Яким було рішення суду?
Позов жінки задовольнили. Суд визнав недійсним договір іпотеки від 29.06.2006 року, укладений між ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» та чоловіком, який було посвідчено приватним нотаріусом, де предметом іпотеки є будинок з надвірними спорудами.
"Відповідно до договору купівлі-продажу від 06.06.2006 року, укладеного між подружжям та чоловіком, перші продали останньому житловий будинок, покупець до 20.06.2006 року мав здійснити оплату вартості житла, а саме 250 тисяч гривень. Проте, у встановлений договором строк він умов договору не виконав, кошти не надав, що стало підставою для звернення позивачки та її чоловіка до суду з позовом про захист порушених прав. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області у справі № 2-592/2006 від 05.09.2006 року позовну заяву було задоволено та визнано договір купівлі-продажу недійсним, а також визнано право власності на будинок за позивачкою та її чоловіком по 1/2 частці кожному. 29.06.2006 року між громадянином та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір, за яким він отримав не поновлювальну кредитну лінію у розмірі 75 тисяч гривень на строк з 29.06.2006 року по 28.06.2026 року. Того ж дня між сторонами було укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у боржника за договором від 29.06.2006 року. Вироком Рахівського районного суду від 24.07.2009 року у справі № 1-7/09 його засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, за фактом шахрайського заволодіння коштами, нібито призначеними для придбання будинку. Чоловік позивачки помер, що засвідчено свідоцтвом про смерть від 13.03.2019 року. При зверненні до приватного нотаріуса Рахівського нотаріального округу для оформлення спадщини позивачці стало відомо, що на житловий будинок, накладено обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2023 року по справі 305/873/25 було частково задоволено позовну заяву та знято заборону з 1/2 частини нерухомого майна - житлового будинку, постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2024 року задоволено апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» та скасовано вказане рішення суду, постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог став невірно обраний спосіб захисту, оскільки правильним способом захисту у цьому випадку є не зняття заборони на відчуження нерухомого майна, а визнання договору іпотеки недійсним. Позивачка та її чоловік як власники будинку не передавали його в іпотеку, не були стороною цього правочину та не перебували з відповідачами в зобов'язальних відносинах. Договір купівлі-продажу від 06.06.2006 року визнаний судом недійсним 05.09.2006 року, однак він є таким із моменту його вчинення, тобто з 06.06.2006 року, тому відповідач хоча і правомірно уклав 29.06.2006 року договір іпотеки з АТ «КБ «ПриватБанк», однак ретроспективно утратив таке право, отже, укладення ним договору іпотеки є неправомірним. Укладення договору іпотеки особою, яка не є власником майна або не має належних повноважень на розпорядження ним, суперечить вимогам цивільного законодавства України, зокрема положенням Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку», що є підставою для визнання такого правочину недійсним. У зв'язку із наведеним, договір іпотеки підлягає визнанню недійсним, тому позовні вимоги слід задовольнити повністю", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
