500 об'єктів "на олівці" у Мадяра - куди Україна може вдарити в Білорусі у разі нападу
Сили безпілотних систем зафіксували сотні потенційних цілей на білоруській території - від НПЗ до резиденцій Лукашенка: що кажуть експерти
Сили безпілотних систем України (СБС) зафіксували понад 500 потенційних цілей на території Білорусі. Про це заявив командувач СБС Роберт "Мадяр" Бровді, а попередження білоруському диктатору він опублікував після масштабного нальоту дронів на Москву. Конкретні об'єкти військові не розкривають, натомість незалежні аналітики вже окреслили пріоритетний список - від нафтопереробних заводів до символічних будівель режиму.
Детальний аналіз можливих цілей опублікував Белсат. Видання звернулося до трьох експертів: колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, українського військового аналітика Дмитра Снєгірьова та представника білоруської ініціативи BELPOL Владзіміра Жигара.
Усі три дійшли схожих висновків - у разі агресії з боку Білорусі відповідь може виявитися болючою для всієї вертикалі режиму Лукашенка. Близько пів тисячі білоруських підприємств так чи інакше пов'язані з російським військово-промисловим комплексом, а відстань від українського кордону до найпівнічнішої точки Білорусі - менше 500 км, тоді як дрони СБС вже діють на дальності до 1 500 км.
"Цілі можуть бути різними, але насамперед це буде так зване військово-політичне керівництво, нафтопереробні заводи, військово-промислові підприємства та військові бази", - зазначив Владзімір Жигар, представник ініціативи BELPOL.
Іван Ступак, колишній співробітник СБУ, деталізував список за категоріями. Військові об'єкти - будь-яке місце присутності людини у формі. Напіввійськові - підприємства, що в цивільному режимі обслуговують ВПК, зокрема завод "Інтеграл" - головний білоруський виробник інтегральних схем - та науково-дослідні інститути, які розробляють зброю на кшталт РСЗВ "Полонез". Окремою категорією Ступак назвав економічні об'єкти - насамперед ті, що здатні зупинити наступальну активність, а не знищити економіку загалом: Мозир, Полоцьк, хімічні підприємства.
"Чи можна вдарити по резиденціях Лукашенка? Чому б ні? Палац Незалежності знаходиться лише за 270 км, він зроблений з чудового скла… Можна запустити один дрон, щоб показати, що режим у Білорусі дуже крихкий, що його можна вразити. Також можна вдарити по інших символічних цілях - наприклад, по будівлі Комітету державної безпеки", - порозмірковував Ступак.
Мозирський НПЗ виявився стратегічним пріоритетом
Окрему увагу аналітики приділяють Мозирському нафтопереробному заводу. Військовий аналітик Дмитро Снєгірьов вважає, що в певному сценарії може вистачити й одного удару саме по цьому об'єкту. Завод постачає паливо та мастильні матеріали як на внутрішній ринок Білорусі, так і до Росії. Після серії українських ударів по російських НПЗ Москва різко наростила закупівлі пального у Мінська - і Мозир став одним із ключових вузлів цього ланцюга постачання.
Географія потенційних ударів охоплює і північ країни. Полоцьк, де зосереджена хімічна промисловість, та ряд підприємств, інтегрованих у кооперацію з російськими оборонними заводами, також фігурують у переліку. Україна завдає ударів по Росії на дальності до 1 500 км - відстань від кордону до Мінська втричі менша.
Білоруський вектор загрози залишився актуальним
Про плани Кремля наступати з півночі попередили Олександр Сирський та Володимир Зеленський. Ворог розглядає п'ять сценаріїв — від захоплення прикордоння Чернігівщини до нового удару по Києву. Для цього РФ знадобиться близько 100 тисяч солдатів і нова мобілізація, тому масштабні дії можливі не раніше осені. Наразі загроза низька, а на українському кордоні вже створено потужні оборонні укріплення.
Прикордонники поки не фіксують стягування російської чи білоруської техніки. На тій стороні залишаються лише чотири білоруські батальйони до 1900 осіб, які проходять планову ротацію. Проте Мінськ активно будує дороги та артилерійські позиції біля України. Цю інфраструктуру Москва може використати для швидкого перекидання військ під прикриттям спільних навчань.
Узурпатор Олександр Лукашенко запевняє, що Білорусь не нападе на Україну без прямої атаки на її територію. Натомість аналітики Інституту вивчення війни вважають республіку повністю залежною від Кремля. Експерти зазначають, що після скасування без'ядерного статусу та спільних ядерних тренувань країна остаточно втратила суверенітет і перетворилася на плацдарм РФ.
Військовий оглядач Денис Попович оцінив обстановку на українсько-білоруському кордоні, зазначивши, що наразі триває лише словесне загострення. Однак аналітик попереджає, що нове вторгнення «може статися і вдруге», як це було у 2022 році. Вербальна ескалація будь-якої миті ризикує перейти у пряму військову фазу через загрозу повторного втягнення Білорусі у війну, тому експерт радить стежити за тим, чи почнуть стягувати війська.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
