Чи прорахували ризики - нардеп Федієнко розкритикував реформу бронювання від Соболева
Нардеп застеріг: підвищення зарплатного порогу для броні до 26 000 грн створить критичне навантаження на малий і регіональний бізнес
Підвищення мінімальної зарплати для бронювання від мобілізації до майже 26 000 гривень може стати критичним навантаженням для малого та регіонального бізнесу і спровокувати ріст тіньової зайнятості. Рішення Кабміну про перегляд умов бронювання вже викликало широку дискусію серед підприємців і законодавців. Уряд ухвалив зміни до постанови №76 22 травня, передбачивши тримісячний перехідний період. Водночас частина нових норм може дати протилежний до очікуваного ефект, вважає народний депутат Олександр Федієнко.
Свою позицію Федієнко виклав у колонці для видання SPEKA. Депутат підтримує норму щодо сумісників - якщо працівник уже заброньований на основному місці роботи, він більше не може бути квотою для бронювання іншого підприємства. Цю зміну нардеп називає логічною і потрібною для боротьби зі схемами фіктивного бронювання. Проте підвищення зарплатного порогу з 21 600 до 26 000 гривень Федієнко оцінює принципово інакше.
Як заявив народний депутат Олександр Федієнко:
"Якщо зарплата становить 26 тисяч гривень "брудними", то фактичне навантаження на роботодавця - приблизно 31-33 тисячі гривень на одного працівника з урахуванням податків та зборів. Для компанії з 20 працівниками це вже понад 600 тисяч гривень щомісячних витрат."
Федієнко наголошує: оборонний сектор перебуває в принципово інших умовах - там є державні кошти та 100-відсоткова квота бронювання. А от малий і регіональний бізнес, виробництво з низькою маржинальністю та сервісні компанії, які працюють з реальним споживачем, опиняються перед значно складнішим вибором.
Що може статися з бізнесом і ринком праці
Нардеп не заперечує, що для бюджету нова модель виглядає привабливо: більше ПДФО, ЄСВ і військового збору. Можливо, уряд також розраховує на часткову детінізацію зарплат. Проте Федієнко вважає: ризик отримати протилежний ефект - дуже високий. Щоб утримати заброньованих працівників, компанії можуть почати скорочувати інших, переводити частину зайнятості в тінь або активніше автоматизувати процеси.
Окремою проблемою депутат називає ризик розростання тіньового ринку місць бронювання. Дефіцит квот, страх мобілізації та висока вартість офіційної зарплати разом формують для цього всі передумови. Федієнко ставить ряд прямих запитань до уряду: чи аналізувалися наслідки для малого та регіонального бізнесу, чи є оцінка ризиків тінізації, як зміна критеріїв вплине на стійкість підприємств, що не працюють на державні контракти.
Нардеп наголошує: у воюючій державі армію утримують не податки самі по собі, а люди та бізнес, які мають можливість і мотивацію ці податки генерувати. Якщо навантаження накопичуються і взаємно посилюють одне одного, країна ризикує отримати каскадний ефект - поступову втрату здатності системи повертатися до стабільного стану. Тому, переконаний Федієнко, критично важливо не лише шукати додаткові надходження до бюджету, а й не зламати економічну основу, яка ці надходження створює.
Застереження від інших депутатів щодо реформи бронювання
Позиція Федієнка не поодинока. Член комітету Верховної Ради з питань фінансів Ніна Южаніна також розкритикувала ініціативу міністра економіки Олексія Соболева, попередивши про корупційні ризики. На думку Южаніної, нові обмеження перетворять систему бронювання на непрозорий ручний механізм, схильний до зловживань. Зміни порушать усталені моделі роботи одразу в кількох галузях і стануть серйозним ударом для бізнесу, що продовжує працювати попри війну.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
