Вчені шукали відповіді на питання, а знайшли ще більше загадок
Туринська плащаниця залишається однією з найбільш суперечливих та досліджуваних реліквій християнського світу. Вчені та історики не припиняють проводити різні експертизи й аналізи, аби довести її справжність. Останній генетичний тест тільки посилив недовіру, адже він показав надзвичайну біологічну складність артефакту, набуту внаслідок довгого шляху крізь час. То що ж на ній виявили?
Як пише видання IFLScience, знайдене на Туринській плащаниці (льняному полотні, на якому зберігся відбиток людського тіла з ознаками катувань, що відповідають біблійним описам страти Ісуса Христа) ДНК належить кільком людям. Також є генетичний матеріал тварин. Але однією з найцікавіших знахідок були рослинні залишки, зокрема дикої моркви, апельсинів, бананів, арахісу.
"Ми довели, що ДНК моркви, знайдена на Туринській плащаниці, генетично більше схожа на ранні і вдосконалені сорти, які походять від помаранчевих сортів моркви, виведених у Європі між XV–XVI століттями", – зазначили дослідники.
Вони додали, що подальше забруднення звісно не можна виключати, але й інші залишки рослин, що були виявлені на Туринській плащаниці, також належать до пізнього періоду. Наприклад, апельсини та банани були завезені на континент у пізньому середньовіччі (приблизно XIV–XVI ст.). Вчені відмітили, що пояснити їх наявність можна випадковими доторкненнями, але відсутність на реліквії середземноморських культур і типової близькосхідної флори часів Ісуса Христа викликає ще більше сумнівів.

Щодо тварин, то команда вчених виявила широкий спектр генетичних матеріалів, зокрема свиней, овець, кіз, курей, кроликів, коней, ще домашніх котів та собак. Виходячи з цього, вони припустили, що плащаниця має середземноморське походження або була забруднена при транспортуванні через цей регіон. Пролити додаткове світло допоможе порівняльний аналіз іншими стародавніми текстилями та артефактами.
Щодо людського ДНК, виявленого на Туринській плащаниці, то дослідження показало, що 55,6% генетичного матеріалу збігається з лініями з Близького Сходу, а ось західноєвропейські лінії становлять менше 5,6%. Цікавим виявилось те, що 38,7% загальних даних людського геному є з індійських ліній. На думку вчених, потенційно ця тканина пов'язана з історичними взаємодіями, пов'язаними з імпортом льону або пряжі з регіонів поблизу долини Інду, які в рабинських текстах називають гіндуїн. Проте ці шляхи були налагоджені значно пізніше. Тож сценарій, що реліквія є часів Ісуса Христа знову стає малоймовірним.
"Очевидно, що це цікава підробка, яка може розкрити багато таємниць через аналіз ДНК, проливаючи світло на історію рослин і тварин у регіоні завдяки ДНК, залишеній на ньому протягом століть", – наголосили дослідники.

Туринська плащаниця, згідно з історичними записами, вперше з'явилася близько 1353–1357 років н.е. Володів нею французький лицар Джеффрі де Шарні. Жодної інформації про те, як і де Шарні отримав цю реліквію, невідомо. Попри це, кілька пап Римських та багато поколінь вірян вважають Туринську плащаницю автентичною та багато років поспіль здійснюють паломництво до неї. А ось єпископ Труа у 1389 році, коли плащаниця вирушила у тур, назвав її "майстерно розписаною".
"Символом любові до Господа є Туринська плащаниця, яка досі приваблює так багато людей сюди до Турина. Плащаниця притягує людей до змученого обличчя і тіла Ісуса, і водночас направляє людей до обличчя кожного стражденного і несправедливо переслідуваного", – сказав папа Франциск.