Польща виступила за виключення українських чоловіків мобілізаційного віку із захисту ЄС
Варшава підтримує позбавлення українських чоловіків мобілізаційного віку статусу тимчасового захисту
Польща підтримує виключення українських чоловіків призовного віку з системи тимчасового захисту Європейського Союзу. Питання реформи захисту для українських біженців міністри внутрішніх справ країн ЄC розглянуть цього четверга. За підсумками обговорення Єврокомісія має підготувати нову пропозицію щодо продовження захисту до 2028 року - вже з можливими змінами.
Позицію Варшави підтвердив польський дипломат у матеріалі радіостанції RMF FM. Система тимчасового захисту для українців запрацювала у 2022 році - вона дала понад 4 мільйонам людей право на легальне проживання й роботу в ЄС без проходження стандартних процедур отримання притулку. Нинішній механізм діє до березня наступного року. Серед варіантів реформи - так зване суб'єктне виключення: нові заявники призовного віку більше не зможуть отримати тимчасовий захист.
"З нашої точки зору це не є щось, що могло б викликати будь-які суперечки - що особи, які і так не можуть легально виїхати з України, не могли б отримувати тимчасовий захист в ЄС", - заявив польський дипломат.
За його словами, таке рішення відповідало б і інтересам Києва - влада України підтримує подібні кроки, адже стикається з серйозним браком особового складу на фронті. Варшава розглядає це виключення як скасування автоматичного статусу біженця - без порушення гуманітарних принципів. Стандартний міграційний шлях при цьому залишається відкритим, проте для його використання потрібен чинний паспорт - а Київ таких документів чоловікам, які уникають реєстрації у військкоматах, не видає.
Що Варшава відкинула як неприйнятне
Варшава однозначно відкидає географічний варіант обмежень - коли захист залежав би від регіону походження заявника. Такий підхід вже впровадила Норвегія, яка не входить до ЄС: там виключили з автоматичного захисту мешканців Львівської, Волинської й Закарпатської областей. Польська сторона вважає подібну логіку несправедливою, оскільки ракетні удари Росії охоплюють усю українську територію.
Голос Варшави у питанні статусу біженців має значну вагу в Брюсселі - Польща є другою після Німеччини країною ЄС за кількістю прийнятих українців. Водночас реформа не торкнеться тих, хто вже перебуває під захистом до березня 2027 року - йдеться лише про посилення критеріїв для нових заявників. Таким чином, зміни матимуть превентивний, а не ретроактивний характер.
Чехія хоче обмежити захист для українців
Чехія також веде переговори з ЄС про скасування тимчасового захисту для чоловіків призовного віку з України. Лідер партії SPD і голова Палати депутатів Томіо Окамура публічно заявив про надмірну кількість українців у країні й пообіцяв переглянути умови їхнього перебування. Водночас самостійно скасувати механізм тимчасового захисту Прага не може - рішення ухвалюється виключно на рівні ЄС.
У внутрішніх документах Ради ЄС вже зафіксовано кілька варіантів реформи захисту для призовників. Серед них - звуження кола осіб, що мають право на захист, та виключення чоловіків при нових хвилях заявок. Наявні статуси при цьому скасовувати не планується.
Ставлення поляків до українців і позиція дипломатії
На тлі дискусій про захист варто враховувати, що ставлення поляків до українців у Польщі поступово погіршується порівняно з початком повномасштабної війни. Про це заявив посол України у Польщі Василь Боднар, зазначивши, що підтримка України як держави зберігається. Натомість настрої щодо українських громадян у польському суспільстві змінюються - серед причин дипломат назвав історичні суперечки, ситуацію на кордоні та економічні питання.
Посол Боднар наголосив на важливості розрізняти ставлення до України як нації, що чинить спротив Росії, та до українців, які нині живуть у Польщі. Дискусія про тимчасовий захист і виключення призовників потрапляє саме в цей чутливий контекст.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
