Інститут нацпам'яті відновить пошукові роботи жертв Волинської трагедії на запит польських громадян
В Україні сподіваються на співпрацю з польськими організаціями, попри відсутність ефективних міжурядових механізмів для вирішення історичних питань
Український інститут національної пам’яті (УІНП) повідомляє, що у цьому році отримав численні запити від польських громадян щодо пошуків останків жертв Волинської трагедії. Зокрема, родичі загиблих цікавилися можливістю виявлення та ексгумації останків своїх родичів. Зазначається, що звернення щодо проведення пошукових робіт у Рівненській області у 2025 році було розглянуто і затверджено.
УІНП планує включити ці пошуки до своєї програми на наступний рік. Інститут вирішив стати координатором пошукових робіт та сподівається на співпрацю з польськими організаціями, попри відсутність ефективних міжурядових механізмів для вирішення подібних питань.
"Ми відкриті до співпраці з польськими організаціями у сфері збереження пам'яті про українців у Польщі та поляків в Україні. Однак у зв'язку з відсутністю ефективних міжурядових механізмів для вирішення питань з польською стороною щодо увічнення пам'яті, УІНП вирішив стати координатором пошукових робіт на запит польських громадян, залучивши польську сторону в якості спостерігача. Ми готові надати допомогу, попри військові дії та економічні труднощі", - зазначив голова УІНП Антон Дробович.
У виконанні цього рішення Інститут співпрацюватиме з Державною міжвідомчою комісією, відповідальною за увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, а також з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України. Ці органи забезпечать видачу дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацію та встановлення пам’ятників, меморіалів.
Проте, з огляду на обмежену кількість фахівців та триваючу війну з Росією, що вимагає проведення пошукових робіт для загиблих військових і цивільних осіб, терміни реалізації пошукових робіт будуть залежати від доступних ресурсів.
Що відомо про відносини України та Польщі у сфері національної пам’яті
У грудні 2020 року керівники Українського інституту національної пам’яті та Інституту національної пам’яті Польщі домовилися про проведення експертних консультацій у січні-лютому 2021 року з метою вирішення проблемних питань у сфері увічнення пам'яті жертв воєн і репресій. Хоча була розроблена проектна регламентація для робочої групи, з 2021 року вона залишалася неузгодженою польською стороною.
У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співпрацю, який передбачав створення спільної робочої групи для вирішення питань розшуку та ексгумації. Однак Меморандум мав набрати чинності лише після завершення воєнного стану в Україні. Проблема пошуку та ексгумації поховань поляків залишалася актуальною протягом усього періоду війни.
У 2023 році в рамках реалізації Меморандуму було проведено спільні дослідження з метою визначення місць поховань поляків на території колишнього села Пужники в Тернопільській області. На початку 2024 року історичні питання знову стали предметом обговорення під час міжурядових консультацій між Польщею та Україною. Міністерство культури України затвердило склад української частини робочої групи з питань національної пам'яті, але інформації про польську частину групи не надходило станом на 1 жовтня 2024 року.
Попри неодноразові кроки України назустріч Польщі, питання відновлення меморіальної таблиці на похованні воїнів УПА на горі Монастир залишається невирішеним, що ставить під сумнів готовність польської сторони до рівноправних відносин з Україною в цій сфері. УІНП планує навесні 2025 року опублікувати роз’яснення про процедуру звернення щодо проведення пошукових робіт українською та польською мовами. Крім того, Інститут звернувся до Кабінету Міністрів і Верховної Ради України з пропозицією включити до державного бюджету на 2025 рік програму "Збереження місць пам'яті", що дозволить провести відповідні дослідження, зокрема на місцях пам'яті польського народу.
Нагадаємо, що в МЗС України заявили, що Київ має достатньо політичної волі та дипломатичних інструментів для вирішення найскладніших питань у відносинах з Польщею. Найактивніша фаза кривавого українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни відбулася влітку 1943 року. Епіцентром кровопролиття стала Волинь, де відбулися масові вбивства поляків, територія тоді була окупована німецькими військами. Ці вбивства тривали й протягом 1944 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Польща може використати головування в ЄС для тиску на Україну у питанні Волинської трагедії: ЗМІ розкрили деталі
- Сікорський закликав вирішити питання Волинської трагедії та дозволити ексгумацію
- За Волинську та Рівненську область я більш-менш спокійний: Роман Безсмертний - про можливість удару з боку Білорусі
