В МЗС України заявили, що Київ має достатньо політичної волі та дипломатичних інструментів для вирішення найскладніших питань у відносинах з Польщею
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту у Варшаву заявив, що Україна готова обговорювати з Польщею складні питання спільної історії. Йдеться, зокрема, про Волинську трагедію 1943-1944 років. Цю тему сторони підійматимуть на майбутніх зустрічах.
Про це Сибіга 1 жовтня сказав в інтерв'ю "Радіо Свобода" під час Варшавського безпекового форуму. Український міністр наголосив, що Україна має достатньо політичної волі та дипломатичних інструментів для вирішення найскладніших питань, включно з темами, що стосуються відносин із Польщею - одним із найближчих союзників України.
За словами Сибіги, тему Волинської трагедії згадають під час зустрічей. Однак він не уточнив, з ким саме планує обговорювати ці теми.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський повідомив 30 вересня в ефірі Polsat News, що Польща планує порушити питання "складної історії" у відносинах з Україною, зокрема щодо проведення ексгумацій польських жертв Волинської трагедії. Це питання може бути частиною переговорів у межах процесу вступу України до Європейського Союзу.
Влітку 1943 року відбулася найактивніша фаза кривавого українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни. Епіцентром кровопролиття стала Волинь, де відбулися масові вбивства поляків, територія тоді була окупована німецькими військами. Ці вбивства тривали й протягом 1944 року.
Досі немає порозуміння між українськими та польськими істориками щодо чисельності жертв. За підрахунками польських істориків, за цей період загинуло від 60 до понад 100 тисяч поляків.
Окрім того, польські історики Волинську трагедію сприймають як етнічну чистку виключно польського населення, а українські - як "дію у відповідь" на звірства поляків щодо українських цивільних. Цю тему значно більше досліджували польські історики, які займаються нею від часу закінчення Другої світової війни. Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності, а активізація досліджень відбулася після Революції гідності, оскільки у 2015 році були розсекречені архіви колишніх репресивних органів СРСР до 1991 року, які зберігалися у фондах на території України.
У Польщі є День пам’яті жертв Волинської трагедії, він припадає на 11 липня, причому офіційна польська назва цього дня: "Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польської". Рішення, щоб офіційно так тлумачити цю дату й ті події, польський Сейм ухвалив у 2016 році. В Україні на це відреагували вкрай критично.
Суперечки щодо Волинської різні тривають й досі. Зокрема, раніше польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Україна не вступить в ЄС доти, допоки не виконає умову, пов’язану з історичним питанням Волинської трагедії - Польща хоче, щоб Україна скасувала заборону на проведення ексгумації жертв.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський теж закликав Україну скасувати мораторій на ексгумаційні роботи на Волині. Каже, що на цьому питанні "не можна торгуватися", а "польське суспільство очікує, що ця справа буде вирішена".
Також повідомлялося, що Польща планує використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на Київ щодо питання Волинської трагедії. Станеться це під час головування поляків в ЄС у 2025 році.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.