П'ять норвезьких політичних партій Норвегії закликали Осло втрутитися, щоб подолати занепокоєння Бельгії щодо використання заморожених російських суверенних активів
У Норвегії політичні партії почали закликати країну використати свій суверенний фонд розміром 1,8 трлн євро, щоб допомогти просунути застряглий кредит Європейського Союзу для України у розмірі 140 млрд євро. Вони звернулися до Осло з проханням втрутитися у ситацію. Хочуть подолати занепокоєння Бельгії щодо використання заморожених російських активів для фінансування репараційного кредиту для Києва.
Про це пише Euractiv. Зазначається, що євролідери обговорили це питання ще 23 жовтня на саміті у Брюсселі, але не дійшли згоди - Бельгія наполягає, що інші країни блоку повинні розділити юридичні та фінансові ризики, пов'язані з цим планом, перш ніж вона погодиться на його реалізацію.
На минулому тижні прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре доручив провести "повний перегляд" можливої участі його країни. Відомо, що Норвегія має найбільший у світі суверенний фонд вартістю 1,8 трлн євро, до якого входять приблизно 109 млрд євро, зароблених на стрімкому зростанні цін на газ у 2022 і 2023 роках після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
"Ми уважно стежимо за ситуацією і продовжуємо діалог з колегами з ЄС", - заявила державна секретарка міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан.
Коментарі з'явилися на тлі розгляду державами ЄС можливості використання заморожених активів РФ, а не власних бюджетів, для задоволення фінансових потреб Києва. Вони, за оцінками Міжнародного валютного фонду, становлять близько 55 млрд євро на найближчі два роки.
За словами речника Єврокомісії, Брюссель збирається представити варіанти фінансування потреб України, а вже "на пізнішому етапі посилить дискусії з однодумцями та союзниками". Воднач поки немає ознак, що Осло візьме на себе провідну роль у застряглому плані надання позики - втім, може приєднатися як один із кількох спонсорів.
"Норвезькі консерватори налаштовані позитивно, але це має відбуватися спільно з країнами ЄС", - додала колишня міністерка закордонних справ Іне Еріксен Серейде.
Бельгія зупинила ухвалення рішення про надання Україні "репараційного кредиту" на 140 мільярдів євро, який мали профінансувати внаслідок прибутків від заморожених російських активів. Лідери ЄС відклали обговорення до грудня, фактично зірвавши плани Києва отримати фінансування вже на початку 2026 року.
Це рішення може поставити під загрозу подальшу фінансову підтримку України з боку Міжнародного валютного фонду. Україна нині має великий бюджетний дефіцит і потребує фінансування від МВФ, який розглядає можливість виділення 8 мільярдів доларів протягом трьох років. Європейська позика, на думку дипломатів, має стати гарантією фінансової стабільності країни на найближчу перспективу — ключовою умовою для будь-яких рішень Фонду.
Керівництво Європейської комісії та уряду Бельгії у п’ятницю проведе термінову зустріч, щоб знайти компроміс щодо використання заморожених російських активів для фінансування "репараційної позики" Україні на суму 140 мільярдів євро.