Польща може використати головування в ЄС для тиску на Україну у питанні Волинської трагедії: ЗМІ розкрили деталі
Питання Волині наразі є головною та єдиною вимогою Польщі щодо вступу України до Євросоюзу
Польща планує використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на Київ щодо питання Волинської трагедії. Станеться це під час головування поляків в ЄС у 2025 році. Днями глава МЗС Польщі Радослав Сікорський і президент Володимир Зеленський вже мали неприємні переговори щодо питання ексгумації жертв Волинської трагедії.
Про це повідомив польський журналіст Марцін Терлік у своїй статті для видання Onet, посилаючись на ознайомлених співрозмовників. За словами журналіста, польська делегація була здивована стилем спілкування президента Володимира Зеленського на переговорах у Києві минулого тижня.
Позиція українських політиків щодо питання ексгумації жертв Волинської трагедії викликає розчарування у Варшаві, тому польське МЗС "планує конкретні заходи". Журналіст пише, що МЗС Польщі "має ідею", як натиснути на Київ, використовуючи для цього майбутнє головування в ЄС. Співрозмовник, який ознайомлений із перебігом переговорів, зазначив, що "Україна зайняла вимогливу позицію".
"Ми знаємо, що Зеленський перебуває під величезним тиском, але не може бути так, щоб поблажки йшли лише в один бік. Тим часом Україна зайняла вимогливу позицію. У сфері оборони ми можемо це зрозуміти. Але в інших сферах це має змінитися", - заявив співрозмовник.
Представник польського МЗС, який говорив на умовах анонімності, сказав, що питання Волині наразі є "головною і, в принципі, єдиною вимогою" країни. Тому, коли у січні 2025 року Польща візьме на себе піврічне головування в ЄС, МЗС країни нібито планує використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на Київ.
"Сікорський переконував Зеленського врегулювати історичні питання з Польщею зараз, оскільки він заплатить за них меншу ціну, ніж під час переговорів про вступ. Це не дійшло до Зеленського", - розповів виданню один із проінформованих співрозмовників.
Він зазначив, що після зустрічі політиків стало відомо, що Україна "хотіла б, щоб Польща під час свого головування відкрила всі переговорні секції одночасно". Це було б "безпрецедентно і дуже складно".
"Києву потрібна прихильність Варшави до вступу. І саме тут є простір для розмови. Ми допоможемо їм, якщо вони допоможуть нам", - акцентував співрозмовник з польського МЗС.
Водночас представник польської дипломатії висловився щодо військових та оборонних питань. Він наголосив, що вони не будуть "розмінною монетою" у переговорах з Україною.
Що таке Волинська трагедія та чому через неї сваряться Україна та Польща
Влітку 1943 року відбулася найактивніша фаза кривавого українсько-польського протистояння в роки Другої світової війни. Епіцентром кровопролиття стала Волинь, де відбулися масові вбивства поляків, територія тоді була окупована німецькими військами. Ці вбивства тривали й протягом 1944 року.
До сьогодні немає порозуміння між українськими та польськими істориками щодо чисельності жертв. За підрахунками польських істориків, за цей період загинуло від 60 до понад 100 тисяч поляків.
Окрім того, польські історики Волинську трагедію сприймають як етнічну чистку виключно польського населення, а українські - як "дію у відповідь" на звірства поляків щодо українських цивільних. Цю тему значно більше досліджували польські історики, які займаються нею від часу закінчення Другої світової війни. Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності, а активізація досліджень відбулася після Революції гідності, оскільки у 2015 році були розсекречені архіви колишніх репресивних органів СРСР до 1991 року, які зберігалися у фондах на території України.
У Польщі є День пам’яті жертв Волинської трагедії, він припадає на 11 липня, причому офіційна польська назва цього дня: "Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польської". Рішення, щоб офіційно так тлумачити цю дату й ті події, польський Сейм ухвалив у 2016 році. В Україні на це відреагували вкрай критично.
Суперечки щодо Волинської різні тривають й досі. Зокрема, раніше польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Україна не вступить в ЄС доти, допоки не виконає умову, пов’язану з історичним питанням Волинської трагедії - Польща хоче, щоб Україна скасувала заборону на проведення ексгумації жертв.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський теж закликав Україну скасувати мораторій на ексгумаційні роботи на Волині. Каже, що на цьому питанні "не можна торгуватися", а "польське суспільство очікує, що ця справа буде вирішена".
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
