Харків'янка відмовляється повертати 35 047 гривень переплати допомоги ВПО - що вирішив суд
Жінка вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а отже задоволенню не підлягають
Жінка отримувала допомогу ВПО, але згодом їй відмовили у призначенні виплат. З'ясувалось, що вона подала недостовірну інформацію, тому громадянка має повернути переплату в розмірі 35 047 гривень. Про це йдеться у рішенні Дзержинського районного суду Харкова, опублікованому 31 січня 2025 року.
23.02.2016 року жінку разом із сином взяли на облік в управлінні соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради як внутрішньопереміщених осіб. 25.02.2016 року вона подала до управління заяву про призначення допомоги ВПО на неї та сина. Надалі громадянка подавала до управління заяви про продовження призначення допомоги ВПО. Рішеннями управління їй призначалась допомога ВПО на періоди 25.02.2016 року - 24.08.2016 року, 07.12.2016 року - 06.06.2017 року, 13.06.2017 року - 12.12.2018 року, 17.12.2018 року - 16.16.2019 року. 19.06.2019 року при черговому продовженні допомоги ВПО було встановлено, що свідоцтво про народження дитини видано в м. Балаклія Харківської області. Спеціалістами управління 19.06.2019 року були направлені запити в управління соціального захисту Балаклійської районної державної адміністрації та в Харківську міську дитячу поліклініку №14 щодо перебування на обслуговуванні родини. УСЗ Балаклійської РДА повідомило, що вона отримувала в їх управлінні допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 01.06.2012 року по 27.06.2015 рік. Поліклініка №14 повідомила, що дитина, згідно з його медичної картки, народився в м. Балаклія та спостерігався з 02.07.2012 року по лютий 2013 року в КЗОЗ ББР «Балаклійська ЦКРЛ», а з 11.04.2013 року по теперішній час регулярно спостерігається у фахівців поліклініки №14.
Рішенням управління від 08.07.2019 року №05/7-19 дію довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи жінки було скасовано. У зв'язку з чим розпорядженням управління від 01.08.2019 року їй було відмовлено у призначенні допомоги ВПО по заяві від 19.06.2019 року на підставі п. 12 Порядку №505, а саме: виявлення факту подання недостовірної інформації, яка впливає на призначення грошової допомоги та скасування довідки внутрішньо-переміщеної особи. Рішенням від 01.08.2019 року їй припинено виплату допомоги з 01.03.2016 року та знято з оплати з 25.02.2016 року. Згідно з довідкою Обласного центру з нарахування та здійсненню соціальних виплат переплата допомоги ВПО за період з 25.02.2016 року по 24.08.2016 рік, з 07.12.2016 року по 06.06.2017 рік, з 13.06.2017 року по 12.12.2018 рік, з 17.12.2018 року по 16.06.2019 рік складає 35 047 гривень.
Жінка вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а отже задоволенню не підлягають. Згідно з чинним законодавством вона є внутрішньо-переміщеною особою. Вказане підтверджується зокрема тим, що 23.02.2016 року її разом із сином було взято на облік в управлінні внутрішньо-переміщених осіб. Відповідну грошову допомогу було надано на підставі ухвалених ним же рішень протягом чотирьох років. Дійсно, вона народила сина у КЗОЗ ББР «Балаклійська ЦКРЛ», проте твердження про те, що її дитина перебуває на обліку та спостерігається по теперішній час у фахівців поліклініки в м. Балаклія не відповідає дійсності. Дане твердження повністю спростовується випискою з її особистої карти з поліклініки №14 м. Харкова. Саме по собі отримання допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку у м. Балаклія Харківської області жодним чином не спростовує та не скасовує тієї обставини, що на момент початку в Україні АТО вона проживала за своїм зареєстрованим місцем постійного проживання. Самим пред'явленням подібного позову, начальник управління ставить під сумнів свою компетентність та компетентність власних співробітників, адже позовні вимоги суперечать усім попереднім діям органу впродовж чотирьох років. У своїй правовій позиції управління суперечить саме собі, адже апелює до подій, що відбулись до дати початку тимчасової окупації відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» - 20 лютого 2014 року. Таким чином, позовна заява не містить жодного доказу поза розумним сумнівом та не спростовує факт її проживання за зареєстрованим місцем постійного проживання, а відтак і законності та правомірності отримання соціальної допомоги.
Що вирішив суд?
Управлінню соцзахисту відмовили у задоволенні позову. Під час судового розгляду не встановлено, що жінка подала недостовірну інформацію.
"Судом не встановлено факту зловживання своїми правами відповідачем при поданні заяви про призначення допомоги, оскільки жінка надала всі відомості за наданим позивачем формуляром, судом не встановлено обставин, які б свідчили про об'єктивну неспроможність позивача перевірити надану відповідачем інформацію при розв'язанні питання про призначення адресної допомоги. Повернення надмірно виплаченої суми щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації. Під час судового розгляду не встановлено, що відповідачем подано до управління недостовірну інформацію, окрім цього позивачем під час подання відповідної заяви про здійснення нарахування виплат, перевіряються оригінали відповідних документів, які необхідні для призначення виплат. Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено перед судом, що внаслідок умисних дій відповідача, а саме надання недостовірної інформації при отриманні адресної допомоги та потім її продовження, відбулося необґрунтоване нарахування відповідачу грошової допомоги, а відтак позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
