Клієнт погашає кредит, але ПриватБанк подав до позов про стягнення 40 859 гривень - що вирішив суд
Чоловік запевняє, що виконує зобов'язання за кредитним договором
ПриватБанк вимагає чоловіка закрити кредит у розмірі 40 859 гривень. Однак він запевняє, що сплачує посильні для нього суми у складних умовах, які діють для усіх сторін однаково. Також надав докази часткового погашення кредиту. Про це йдеться у рішенні Тернівського міського суду Дніпропетровської області, опублікованому 26 квітня 2024 року.
Чоловік звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 5 жовтня 2015 року, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який надалі було збільшено до 42 тисяч гривень. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, він станом на 17 вересня 2023 року має заборгованість по кредиту в розмірі 40 859 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 40 859 гривень. Згодом банк зменшив позовні вимоги та просив стягнути з клієнта на його користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 5 жовтня 2015 року у розмірі 33 509 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 33 509 гривень).
Чоловік надав суду відклик на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позов подано передчасно, бо він виконує зобов'язання за кредитним договором та сплачує посильні для нього суми у складних умовах, які діють для усіх сторін однаково. Надав суду докази часткового погашення кредиту.
Представник ПриватБанку надав суду відповідь на відклик, в якому зазначив, що відповідно до п. 2.1.1.4.6 договору банк має право у разі порушення клієнтом зобов'язань з погашення заборгованості перед банком протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень - змінити умови кредитування, встановивши термін повернення кредиту з дев'яносто першого дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту і вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків за його використання, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі. Строк внесення щомісячного платежу у договорі зазначено до 25 числа місяця наступного за звітним. Крім того, листом від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу президента від 28 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану». Однак, доказів направлення ним банку листа з повідомленням про настання форс-мажорних обставин не надав. Обставини, на які посилається клієнт, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Громадянин надав суду доповнення та пояснення, в якому просив відмовити в задоволенні позову, та зазначив, що в умовах воєнного стану у кредитних відносинах знімається відповідальність за порушення графіку платежів після 24 лютого 2022 року. Крім того, він надав суду письмову заяву, в якій просив застосувати строк позовної давності до договору від 5 жовтня 2015 року.
Що вирішив суд?
Суд задовольнив позов ПриватБанку. З чоловіка на користь фінустанови стягнуть заборгованість за кредитним договором № б/н від 5 жовтня 2015 року в розмірі 33 509 гривень.
"Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Складне матеріальне становище не свідчить, ані про винятковість, ані про поважність, причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду. Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що він звертався до позивача з повідомленням про настання форс-мажорних обставин", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
