Двері зачиняються: Фінляндія та Естонія можуть закрити Фінську затоку для російських танкерів-примар

22 березня у фінському порту Котка затримано вантаж добрив російського олігарха. Важливою цю подію робить те, що санкції вперше зупинили захід вантажів у порт балтийської країни. Між тим, за даними ЗМІ, росіяни активно використовують Балтійське море для обходу нафтового ембарго. Інформатор з’ясовує, чи можуть європейські країни цьому завадити.

Фінляндія арештувала добрива

Російське суховантажне судно Smew зупинено в порту Котка через санкції ЄС щодо Росії. Все через те, що сухогруз перевозив добрива, які належать російському олігарху, що перебуває у списку санкцій ЄС. Наразі судно чекає за межами порту інформацію про те, чи може тимчасово затриманий вантаж отримати дозвіл на виїзд із країни. За даними фінських ЗМІ, розмір партії добрив, зупиненої у Котці, становить 20 000 тонн. Вартість вантажу на світовому ринку може становити близько 10-12 млн євро в поточних цінах.

Очільник Офісу президента Андрій Єрмак так відреагував на цю новину.

“Згідно з правилами ЄС, кошти мають бути заморожені, якщо вони будуть виявлені”, — каже Піа Саріваара, яка очолює групу санкцій у Міністерстві закордонних справ Фінляндії.

Щоправда, після розслідування вантаж зможе продовжити шлях, якщо власник доведе, що добрива везли до третьої країни і вони необхідні для забезпечення виробництва продуктів харчування. Таке послаблення санкцій є частиною Зернової угоди. 

Варто відзначити, що наразі більш важливою проблемою є вивіз росією нафти та нафторподуктів всупереч європейським санкціям. 

Танкери-примари

Як пишуть європейські ЗМІ, сотні «танкерів-примар» у Фінській затоці становлять загрозу безпеці на морі. Вони з’явились після того, як «Велика сімка» запровадила цінову стелю на російську нафту у розмірі 60 доларів, а ЄС та Великобританія запровадили заборону на морський імпорт російської сирої нафти.

Прибуття сотень списаних через старість танкерів до перевантаженої Фінської затоки збільшило ризики для морської безпеки та навколишнього середовища. Ризик посилює те, що екіпажі цих суден не мають досвіду судноплавства в цьому районі. У разі аварії та розливу нафти всі наслідки можуть стати проблемою для Фінляндії та Естонії, оскільки сподіватись, що ці великі бляшанки застраховані належним чином не доводиться. 

"За останні півроку з'явилася велика кількість судноплавних компаній, про які у нас практично немає інформації. Ми не отримуємо інформації ні про екіпаж, ні про стан та вік суден, оскільки вони не заходять до європейських портів», — зазначає доцент кафедри морського транспорту Талліннського технологічного університету Улла Тапанінен. 

Естонія вимагає посилення санкцій

Естонія клопоче про введення нового пакету санкцій Євросоюзу проти рф, який буде націлений на скорочення доходів за рахунок постачання енергоносіїв. Про це заявив міністр закордонних справ країни Урмас Рейнсалу на прес-конференції 16 березня. 

"Ми виступаємо за те, щоб переглянути стелю цін на сиру нафту, значно знизити її. Кожен цент, кожен долар зниження веде до значного падіння доходів Росії, у мільярдах у річній перспективі", – підкреслив він.

Таллінн виступає за запровадження санкцій на продаж нафтових танкерів росії та їхній прохід через територіальні води ЄС. Крім того, задля уникнення спроб ухилення від обмежень Естонія має намір запропонувати ЄС заборонити транзит санкційних товарів. 

Це частина послідовної політики балтійської країни. У січні Уряд Естонії доручив міністерствам опрацювати позицію щодо введення прилеглої зони у Фінській затоці для того, щоб Таллін міг застосовувати там свої закони та затримувати порушників у ширшій морській зоні. Естонська сторона очікує, що до аналогічного рішення прийде і Фінляндія, яка поки не ввела прилеглу зону, на відміну від Німеччини, Данії та Швеції. 

"Те, як Фінляндія вирішить вчинити, звичайно, є її суверенним рішенням, і Естонія ніяк на це не може вплинути. Але, безумовно, можна було б всіляко вітати, якби Фінляндія та Естонія вирішили запровадити прилеглу зону спільно в межах транскордонного співробітництва", — цитують ЗМІ главу МЗС Естонії Урмаса Рейнсалу.

На цей час між територіальними водами Фінляндії та Естонії проходить вузька смуга нейтральних вод, якою російські судна прямують з Кронштадта та інших портів Ленінградської області в Баренцеве море.

Введення прилеглої зони з боку Естонії, на думку росЗМІ, перекриє цей прохід і дасть можливість естонцям вимагати огляд кораблів, що там йдуть, зокрема військових. Судячи з історії з добривами, заарештованими у фінському порту, є надія, що цей шлях обходу санкцій для рф скоро буде недоступним. 

Як європейські санкції впливають на російську економіку?

Експорт сирої нафти з росії в грудні впав до найнижчого рівня за 2022 рік через вплив санкцій. Скоротилися й вантажі до Китаю, Індії та Туреччини, які стали порятунком для російських постачань. Про це пише Bloomberg. За даними видання, загальні морські перевезення рф впали на 117 тисяч барелів на день — до 2,6 млн барелів у середньому за чотири тижні. Постачання до Європи майже повністю припинилися, а до Азії скоротилися. Це призвело до скорочення припливу грошей до військової скарбниці Кремля. 

Через ембарго ЄС вантажні рейси стали набагато тривалішими – наразі подорож займає в середньому 31 день із балтійських портів до Індії порівняно з сімома днями з тих же терміналів до Роттердаму. Це чинить додатковий тиск на і без того обмежений флот суден, власники яких готові перевозити російські вантажі. Тож росія все більше залежить від власних суден і так званого «тіньового флоту», який складається із зазвичай старих суден, що належать невеликим і мало відомим компаніям. 

Ембарго Євросоюзу, яке набуло чинності 5 грудня, заблокувало росії доступ до найближчого нафтового ринку, на який на початку 2022 року припадало приблизно половина морського експорту рф. За винятком дрібних постачань до Болгарії, яка єдиним європейським пунктом призначення, морські потоки російської сирої нафти до ЄС повністю зупинені, як і планувалося. 

Цінова стеля та нафтове ембарго

5 грудня 2022 року набуло чинності рішення про встановлення “цінової стелі” на російську нафту у розмірі 60 доларів за барель. Його прийняли країни «Великої сімки» (G7), ЄС та Австралія. Одночасно запрацювало ембарго на імпорт російської нафти морським шляхом до Європи та країн G7 з деякими винятками. G7 пояснює запровадження цінової стелі прагненням зберегти стабільність постачання російських нафти і нафтопродуктів до країн, які не запровадили заборону на їх імпорт, за обмеження доходів росії. "Велика сімка" також підтвердила своє рішення ввести з 5 лютого 2023 року стелі цін на нафтопродукти російського походження: один на дорогі нафтопродукти, інший на дешеві. 

5 грудня також почало діяти прийняте ЄС рішення відмовитися від імпорту російської нафти морем, до якого приєдналася Великобританія. США та Австралія запровадили відповідні заборони ще у березні, а до цього у лютому символічну заборону оголосила і Канада, яка не імпортує російську нафту з 2019 року. 

Раніше Інформатор повідомляв, яким чином, попри санкції, російське пальне потрапляє на український ринок.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.