Цінова стеля та нафтове ембарго: що це означає для росії, України та світу

В понеділок, 5 грудня, набуло чинності рішення про встановлення “цінової стелі” на російську нафту у розмірі 60 доларів за барель. Його прийняли країни «Великої сімки» (G7), ЄС та Австралія. Одночасно запрацювало ембарго на імпорт російської нафти морським шляхом до Європи та країн G7 з деякими винятками. Що це означає та які будуть наслідки, розбирався Інформатор.

Що таке цінова стеля

«Велика сімка» (G7 — США, Німеччина, Японія, Великобританія, Франція, Італія та Канада), Європейський союз та Австралія, які утворили так звану «Коаліцію цінового обмеження» та оголосили про встановлення максимальної ціни 60 доларів за барель російської нафти, що перевозиться морським шляхом, йдеться у заяві G7. 

«У наших юрисдикціях нашим компаніям, які здійснюють морське транспортування сирої нафти та нафтопродуктів російського походження в усьому світі, буде заборонено надавати відповідні послуги за винятком випадків, коли такі купуватимуться за встановленою максимальною ціною або за ціною, нижчою від неї», — сказано в документі.

G7 пояснює запровадження цінової стелі прагненням зберегти стабільність постачання російських нафти і нафтопродуктів до країн, які не запровадили заборону на їх імпорт, за обмеження доходів росії. "Велика сімка" також підтвердила своє рішення ввести з 5 лютого 2023 року стелі цін на нафтопродукти російського походження: один на дорогі нафтопродукти, інший на дешеві. Стелі переглядатимуться раз на два місяці з урахуванням змін на ринку і встановлюватимуться на рівні не менш ніж на 5% нижче за середньоринкову ціну на російську нафту і нафтопродукти, розраховану на основі даних, наданих Міжнародним енергетичним агентством (МЕА).

Цінова стеля передбачає плавний перехід: вона не застосовуватиметься до нафти, закупленої за ціною, що перевищує верхній ліміт ціни, якщо нафту завантажено на танкери до 5 грудня і вивантажено до 19 січня 2023 року. 

Ембарго на поставку російської нафти морем

5 грудня також почало діяти прийняте ЄС рішення відмовитися від імпорту російської нафти морем, до якого приєдналася Великобританія. США та Австралія запровадили відповідні заборони ще у березні, а до цього у лютому символічну заборону оголосила і Канада, яка не імпортує російську нафту з 2019 року. Щоправда, з цього правила є винятки:

• Японія зможе отримувати російську нафту із проекту «Сахалін-2» без обмежень до 30 вересня 2023 року;
• Болгарія зможе імпортувати нафту морем до кінця 2024 року; 
• Хорватія зможе ввозити вакуумний газойль (продукт нафтопереробки) до кінця 2023 року; 
• Європейські держави, що не мають виходу до моря, зможуть продовжувати імпортувати нафту та нафтопродукти з росії морем, якщо постачання нафти трубопроводом із росії перериватиметься.

Що з трубопроводною нафтою

Заборона не стосується трубопровідної нафти. Її північною гілкою нафтопроводу «Дружба» отримують Німеччина та Польща, південною — Угорщина, Чехія та Словаччина. Щоправда, цими трубопроводами перекачують порівняно невеликі обсяги. За різними оцінками, у 2021 році морські перевезення російської нафти становили 85-90% російських поставок.

Як це вплине на росію

Останні два десятиліття приблизно 60% експортних надходжень Росії припадає на виторг від продажу нафтогазових ресурсів. У загальній структурі федерального бюджету доходи від продажу нафти й газу в середньому складають понад 40%.

Водночас нафта – найважливіша сировина для РФ. Дохід від її продажу традиційно сягає понад 60-70% всіх експортних надходжень від енергоресурсів.

Ситуація особливо не змінилася навіть після віроломного вторгнення в Україну. Центр досліджень енергетики й чистого повітря (CREA) підрахував, що за перші шість місяців війни Росія заробила на експорті нафти, газу і вугілля 158 мільярдів євро. Це відбулося через різке зростання цін, викликаних панічними настроями учасників ринку в перші місяці війни. Для порівняння, за весь 2021 рік фінансові надходження до Росії від експорту нафти й газу склали майже 250 млрд доларів – лише в 1,6 раза більше, ніж за півроку війни. 

Віце-прем'єр рф Олександр Новак заявив, що росія не продаватиме нафту за умовами цінової стелі, навіть якщо для цього країні доведеться скоротити видобуток. «Зараз ми опрацьовуємо механізми заборони застосування інструменту price cap (цінової стелі), незалежно від того, який рівень буде встановлено», — сказав він.

Заради збереження покупців нафти на нових ринках Росія демпінгує. Від серпня ціна російської нафти марки Urals у середньому на 20-30% нижча за вартість еталонної марки Brent, а в перші місяці війни різниця іноді досягала 40%. За оцінками KSE Institute, через вимушений демпінг Росія вже втратила близько $50 млрд.   У листопаді російська нафта Urals торгувалась на рівні $65-75 за барель, і наразі спостерігається тенденція до зниження ціни. Тож чи можна вважати встановлення граничної ціни у $60 за барель, що пропонує більшість країн ЄС, достатнім засобом тиску на РФ?

Опитані Форбс експерти передбачають такі можливі кроки на обмеження з боку росії:

• У найближчі півроку відбудеться просідання російського нафтового експорту приблизно в обсязі 500 000-700 000 барелів на добу. У цей час знизяться і доходи. Російський уряд очікував навесні, що видобуток може скоротитися на 17%, а Міжнародне енергетичне агентство прогнозувало зниження на 30%.
• При укладанні угод з країнами, які не приєдналися до цінової стелі, росії доведеться продавати нафту зі знижкою нижче рівня цінової стелі. 
• Зростуть витрати на логістику та послуги страхування російських нафтоналивних вантажів. Ефект почне відчуватися починаючи з січня, тому що в грудні контракти на постачання російської нафти вже сформовані, і вони будуть здійснюватися, адже ЄС припустився важливого виключення, дозволивши виконувати ці контракти після введення ембарго та стелі.
• За повідомленнями ЗМІ, Росія нарощує так званий «тіньовий» танкерний флот, який дозволяє російським експортерам уникнути обмежень ЄС щодо страхування суден та фрахту. Якщо підтвердяться повідомлення про те, що понад 100 судів уже законтрактовано Росією, це дозволить суттєво знизити витрати на фрахт. Пошук обхідних шляхів ведеться давно, і результат роботи буде видно вже в перші місяці 2023 року. 

Як заборони вплинуть на світовий ринок нафти

Ціни на нафту еталонної марки Brent 5 грудня надвечір піднялися лише на 1,2% до попереднього закриття, до 86,6 доларів за барель. Щоправда, реальні результати впливу обмежувальних заходів щодо російської нафти стануть відомими не раніше другої половини грудня-початку січня, оскільки запровадження механізму стелі цін передбачає перехідний період. Крім того, на сьогоднішній неможливо прогнозувати, який саме обсяг російської нафти піде зі світового ринку. 

Російські заяви, схоже, спеціально сформульовані таким чином, щоб їх можна було по-різному інтерпретувати, вважає експерт Фінансового університету та Фонду національної енергетичної безпеки Станіслав Мітрахович. 

«Ні Індія, ні Китай, ні навіть Південна Корея не говорять про те, що вони введуть Price Cap на закупівлю російської нафти, — каже Митрахович. — Тому можна буде сказати: ми ж не стверджували, що заборонимо постачання російської нафти, наприклад, в Індію, ми сказали, що ми це зробимо, лише якщо Індія оголосить ціну шини. Але якщо вона цього не сказала, то все гаразд». 

Так само, на думку експерта, може вирішитися і доля постачань до Болгарії, що входить до ЄС і проголосувала за введення стелі. Мітрахович вважає, що російська влада чи коментатори від імені російської влади можуть зробити пояснення, що заборона на постачання не торкнеться Болгарії. 

Хто виграє від заборон

Заборони підуть на користь країнам, які зараз активно закуповують російську нафту, — Індії та Китаю. Запровадження стелі цін на нафту дає ним сильну переговорну позицію щодо узгодження майбутніх довгострокових контрактів. Якщо механізм доведе свою ефективність, у потенційному довгостроковому виграші будуть будь-які споживачі нафти, вважає Олексій Громов з Інституту енергетики та фінансів. Адже створено абсолютно новий ціновий механізм, який можна буде застосовувати не тільки до росії, а й до будь-яких інших країн-нафтоекспортерів, наприклад , до тієї ж Саудівської Аравії. Крім того, на думку Громова, у виграші опиняться організації та компанії, які стежитимуть за виконанням цінової стелі, дотриманням санкцій – юристи, економісти та співробітники різних служб контролю. 

Що це значить для України

Втрати надприбутків від продажу нафти поослаблять рубль, спровокують високу інфляцію та заженуть агресора в режим жорсткої економії, пише Форбс. За мінімізації нафтогазових доходів Кремлю буде дедалі важче знаходити мільярди на продовження бойових дій та поповнення запасів армії.

Одним із ключових чинників розпаду СРСР стало значне падіння цін на нафту в 1986 році. Згодом Росія неодноразово переживала обвал рубля та глибоку рецесію – і чи не щоразу причиною економічної кризи було знецінення нафти на світовому ринку.

Нафтогазовий експорт – вразливе місце Кремля, в яке потрібно завдавати ударів доти, поки агресор буде спроможний фінансувати війну.

Раніше Інформатор писав, яким чином введення обмежень на поставки російської нафти вплинуть на ринок палива в Україні.