Цифри не б’ються: Мінфін просить Раду після підвищення бюджетних витрат підвищити податки

Очікуємо в найкоротші терміни на підтримку Верховною Радою України змін до Податкового кодексу під час повторного першого читання та змін до держбюджету-2024 у другому читанні, - йдеться в заяві Мінфіну

Міністр фінансів Сергій Марченко
Міністр фінансів Сергій Марченко

У вівторок, 3 вересня, Парламент підтримав за основу внесення змін до держбюджету-2024 з метою збільшення видатків сектору безпеки та оборони на 495,3 млрд грн. Водночас законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, який є системно пов’язаним зі змінами до держбюджету, парламентарі відправили на повторне перше читання. Мінфін закликав парламентарів таки підвищити податки. 

“Левовою часткою джерел покриття додаткових видатків (462,4 млрд грн або 93 %) передбачено збільшення доходів загального фонду держбюджету в межах діючих ставок, скорочення видатків на обслуговування і погашення держборгу, збільшення плану розміщень ОВДП, скорочення низки видатків у загальному та спеціальному фонді держбюджету. Очікуємо в найкоротші терміни на підтримку Верховною Радою України змін до Податкового кодексу під час повторного першого читання та змін до держбюджету-2024 у другому читанні”, - йдеться в заяві Мінфіну.

Хто отримає додаткові кошти

Як зазначає Мінфін, збільшення видатків сектору безпеки та оборони передбачено для: 

  • Міноборони – 355,6 млрд грн;
  • МВС – 108,1 млрд грн, (зокрема: Нацполіція – 15,2 млрд грн;
  • Держприкордонслужба – 41,9 млрд грн;
  • Нацгвардія – 48,2 млрд грн; ДСНС – 2,8 млрд грн);
  • Державної спеціальної служби транспорту – 18 млрд грн;
  • ГУР Міноборони – 7,5 млрд грн;
  • СБУ – 5,1 млрд грн;
  • Служби зовнішньої розвідки – 0,5 млрд грн;
  • Держспецзв’язку – 0,3 млрд грн;
  • Управління державної охорони України – 0,1 млрд гривень.

Де Мінфін планував взяти ці гроші

1. Збільшення доходів загального фонду державного бюджету на 120,8 млрд грн, зокрема:

  • від перевиконання планових показників доходів держбюджету за січень-серпень 2024 року - 99,8 млрд грн;
  • додаткові надходження від акцизів на пальне - 9,8 млрд грн;
  • перерозподіл надходжень ПДФО зі спеціального фонду до загального у 4 кварталі - 11,2 млрд грн.

2. Скорочення видатків з обслуговування і погашення держборгу - 115,4 млрд грн.

3. Збільшення плану розміщень ОВДП на 216 млрд грн.

4. Скорочення низки видатків у загальному та спеціальному фонді держбюджету на 10,6 млрд грн

Натомість законопроєкт про зміни до Податкового кодексу, який парламентарі відправили на повторне перше читання, в чинній редакції передбачає: 

1. Підвищення ставки військового збору: 

  • для доходів фізичних осіб з 1,5 % до 5,0 %;
  • для фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку: 10 % у розрахунку з однієї мінімальної заробітної плати на місяць для ФОП першої, другої та четвертої груп та 1 % від доходу для платників єдиного податку третьої групи;

2. Запровадження щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (за кожну АЗС), у розмірі: 

  • 60 тисяч гривень у разі реалізації двох та більше видів пального;
  • 30 тисяч гривень у разі реалізації виключно скрапленого газу;
  • 45 тисяч гривень у разі, якщо частка реалізації скрапленого газу у загальному обсязі реалізованого пального протягом місяця становить 50% і більше;

Для місць роздрібної торгівлі пальним, за адресою яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та/або тютюновими виробами:

  • 80 тисяч гривень у разі реалізації двох та більше видів пального;
  • 40 тисяч гривень у разі реалізації виключно скрапленого газу;
  • 60 тисяч гривень у разі, якщо частка реалізації скрапленого газу у загальному обсязі реалізованого пального протягом місяця становить 50% і більше.

3. Установлення 25 % ставки податку на прибуток для фінансових установ з 2025 року.

4. Зміна податкового періоду подання звітності з ПДФО з квартального на місячний, це необхідно для моніторингу сум заробітних плат для запровадження механізму “економічного бронювання”. Такий механізм наразі напрацьовують Міністерство економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube