ТОПТЕМИ:

14:58, 02 вересня

У Раді готові збільшити видатки бюджету на на 500 млрд грн - де візьмуть гроші

Депутати запланували надходження від підвищення податків, закон про який ще не проголосовано

2 вересня Комітет бюджету ВР рекомендував одразу в цілому схвалити доопрацьований текст №11417 про збільшення видатків бюджету на 500 млрд грн. Звідки Мінфін візьме це кошти?

“Була тяжка дискусія була на Комітеті з питань бюджету. Уряд просив в цілому і одразу зі змінами. Декілька депутатів з різних фракцій, включаючи мене виступили або з пропозиціями ще внести зміни або ставити тільки за основу з правом подавати правки. Включаючи скоротити фінансування марафону та каналу Рада. Та багато інших пропозицій Але рішення в цілому може в залі заблокувати будь-який депутат і тоді у друге читання зайдемо. Що залишилось: текст першого читання про збільшення видатків на 500 млрд грн в рамках нових змін викладених у рішенні Комітету”, зазначив заступник очільника фінансового комітету ВР Ярослав Железняк.

Очільниця бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа назвала такі джерела поповнення бюджету:

Близько 115,4 млрд грн – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було -125,6 млрд грн )
Додаткові близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд грн в урядовій версії)
Додатково близько 100 млрд грн Україна отримуємо від перевиконання плану податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд грн)
Близько 12,7 млрд грн – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд грн)
Близько 30 млрд грн – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд грн)
Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд грн

Основні позиції скорочення видатків:

11,2 млрд грн – з Мінстратегпрому (з програми «розвитку ОПК». Це кошти так званого «військового ПДФО». Водночас, в Міністерства залишаються кошти на цій програмі по загальному фонду – передбачено 7,7 млрд грн на рік + залишок накопиченого з початку року «військового ПДФО» по спец фонду – близько 32 млрд грн),
8,6 млрд грн – невикористані кошти Мінсоцполітики (план закладений в бюджеті перевищив фактичні видатки за 8 місяців року),
4.5 млрд грн – відмовились від поповнення Резервного фонду, яке було в урядовій версії (в серпні Уряд вже зробив перерозподіл майже на 30 млрд грн на користь Резервного фонду з програми обслуговування боргу та інших),
1 млрд грн – інші скорочення через економію коштів в Мінмолодьспорту, Мінцифри, Мінкульті Міонсвіти, НАЗК (з фінансування політичних партій), Мінреінтегарції, Мінвідновлення, ЦВК (з виборів місцевих депутатів) та інші,
662,2 млн грн з Державної митної служби,
227,8 млн грн – скоротили видатки на утримання органів влади (СКМУ, Держпродспоживслужба, Держстат, ВАКС, Вищий суд інтелектуальної власності, Держгеонадра, Держслужба морського і водного транспорту, Держенергоефективності, Держагенство туризму, Державіаслужба, ДАСУ, Агентство управління держборгом, Держфінмоніторинг, НАДС та інші).

Водночас, відновлено видатки на обслуговування державного боргу у сумі +14,9 млрд грн, тому що в серпні (після реєстрації законопроекту 11417) 24,5 млрд грн було спрямовано з обслуговування боргу на Резервний фонд Державного бюджету. Пропонують нову субвенцію для ОМС (+2 млрд грн) на харчування учнів початкових класів.

“Пропонується змінити принцип розподілу «військового ПДФО» на три місяці 2024 року: зараз лише 25% «військового ПДФО» іде в загальний фонд держбюджету, пропонується збільшити цю частку до 59%, а по спеціальному фонду залишити 41% і скасувати спрямування «військового ПДФО» на Мінстратегпром (це збільшить ресурс бюджету для ЗСУ та інших військових на 11.2 млрд грн)”, - зазначила Роксолана Підласа.

Що не так з планами?

“Отже, трохи по цифрах: від підвищення податків отримати 30 млрд грн, АЛЕ які ще не затверджені. Тобто, ми збільшуємо бюджет на підвищенні податків, які навіть не затверджені. Це взагалі нонсенс! Крім того, додаткові 216 млрд грн будуть залучені від розміщення ОВДП. 12,7 млрд грн надійдуть від від акцизів на пальне та тютюн. 115,4 млрд грн надійдуть від скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу”, - написав народний депутат від ЄС Олексій Гончаренко.

Народний депутат зазначив, що пропонував скасувати програму “Національний кешбек”, щоб зекономити 3 млрд грн та забрати гроші з Національного марафону, щоб зекономити 400 млн грн. Але його пропозицію не підтримали.

Які податки планують підвищити?

29 серпня Фінансовий комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт N11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Він передбачає:

підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи;
встановлення військового збору для ФОП - платників єдиного податку І, II та IV групи на рівні 10% мінімальної ЗП. Визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан;
встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

19:59

Американський літак-розвідник над базою Північного флоту РФ: експерт пояснив, чи вивчали США підготовку Путіна до ядерної війни