У ПриватБанку вказують, що з урахуванням невиконаних зобов'язань за кредитним договором, договір іпотеки є чинним
Чоловік дізнався, що трикімнатна квартира, яка належить йому на праві приватної власності обтяжена іпотекою. Він вимагає ПриватБанк зняти обмеження, бо строк виконання зобов'язання вичерпний з 17.04.2017 року. Про це йдеться у рішенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, опублікованому 8 жовтня 2025 року.
Під час формування Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стало відомо, що майно чоловіка - трикімнатна квартира, яка належить йому на праві приватної власності обтяжена іпотекою. Так, з інформаційної довідки від 21.02.2025 року вбачається, що трикімнатна квартира, яка належить йому на праві приватної власності, обтяжена забороною на нерухоме майно, яка виникла на підставі договору іпотеки від 18.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом, заборона № 832. Крім того, у зазначеній вище довідці зазначено, що іпотекотримачем є ЗАТ КБ «ПриватБанк», розмір основного зобов'язання: 20 тисяч доларів, а строк виконання визначено 17.04.2017 року. Зазначений договір іпотеки від 18.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом, був втрачений ним. У зв'язку із відсутністю у нього будь-якої додаткової інформації щодо виконання зобов'язань за основним договором та, як наслідок за іпотечним договором, та відсутність копії іпотечного договору, вважає, що у нього є всі правові підстави звернутись до суду на підставі наявної в нього інформації. Вказує, що банком не проводилось звернення стягнення на предмет іпотеки в судових процесах або за виконавчим написом нотаріуса за невиконання ним обов'язків, встановлених іпотечним договором та не було отримано рішення щодо стягнення коштів з нього, як поручителя за відповідним іпотечним договором. Зазначає, що строк виконання зобов'язання було визначено сторонами іпотечного договору та встановлено до 17.04.2017 року. Тобто, фактично строк виконання зобов'язання перед банком вичерпний саме з 17.04.2017 року. Станом на дату подання позовної заявив банк не вчиняв жодних дій, які б полягали у реалізації його права, передбачені умовами іпотечного договору та нормами Закону України «Про іпотеку». Таким чином, подальше існування іпотеки та відмова від реалізації іпотекотримачем своїх прав, порушує його права як власника на вільне розпорядження належним йому майном, гарантоване йому ст. 319 ЦК України, обмежуючи його право на розпорядження, необхідністю згоди на таке розпорядження іпотекотримача, відповідно до ст. 9 Закону України «Про іпотеку», а також зобов'язує іпотекодавця утримувати майно.
18.06.2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відклик на позовну заяву, в якому вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує, що 18.04.2007 року між сторонами укладено договір іпотеки від 18.04.2007 року. Даний договір забезпечує зобов'язання за кредитним договором від 18.04.2007 року, який укладено між чоловіком та АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого він отримав кредит в розмірі 20 тисяч доларів з кінцевим терміном повернення 17.04.2017 року. Відповідно до п. 28 договору іпотеки - термін дії до повного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього. Станом на день подачі відклику, заборгованість за кредитним договором, який забезпечено договором іпотеки складає - 53 976 доларів. Відповідно до виписки по рахунку, останнє погашення здійснено клієнтом ще 25.05.2009 року. З 2009 року коштів на виконання умов кредитного договору боржником не вносились. З урахуванням невиконаних зобов'язань за кредитним договором, договір іпотеки є чинним. Оскільки ним не надано належних та допустимих доказів відсутності у позичальника заборгованості по кредитному договору та існування інших правових підстав для припинення договору іпотеки, просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Основне зобов'язання за кредитним договором від 18.04.2007 року не є погашеним.
"Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що основне зобов'язання за кредитним договором від 18.04.2007 року є погашеним, тому відсутні правові підстави для припинення правовідносин, які виникли у сторін з метою забезпечення виконання вказаного зобов'язання. Отже, твердження сторони позивача про те, що після закінчення строку кредитування/строку повернення кредиту, іпотека є припиненою незалежно від виконання основаного зобов'язання, на забезпечення якого укладено договір іпотеки, є помилковими, оскільки законодавством не передбачено такої підстави для припинення зобов'язання, що лишилось невиконаним, як закінчення строку дії договору", - наголосив суд.