На забезпечення виконання кредитного договору між сторонами було укладено іпотечний договір від 06.03.2007 року, згідно з яким чоловік передав в іпотеку квартиру
Чоловік уклав з іншою особою договір купівлі-продажу квартири у формі розписки, за яким він набував у власність дане нерухоме майно за 32 тисячі доларів. Однак згодом з'ясувалось, що за колишнім власником, що помер, рахується борг за кредитом в ПриватБанку, який він вимагає скасувати. Про це йдеться у рішенні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, опублікованому 22 серпня 2025 року.
06.03.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та чоловіком укладено кредитний договір, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 42 480 доларів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% у місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.03.2027 року. На забезпечення виконання кредитного договору між сторонами було укладено іпотечний договір від 06.03.2007 року, згідно з яким він передав в іпотеку квартиру. При цьому, між ним та іншою особою, 15.01.2008 року було укладено договір купівлі-продажу даної квартири у формі розписки, за яким він набував у власність дане нерухоме майно за 32 тисячі доларів. Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири мав бути укладений після зняття всіх заборон. З того часу він фактично користується даним житлом та сплачує за нього комунальні платежі. Натомість як стало нещодавно відомо громадянин (який уклав кредитний договір з ПриватБанком) помер. Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентується статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою. Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Чоловіку відмовили у задоволенні позову. Суду не надано доказів, що згода ПриватБанку на відчуження спірної квартири була отримана.
"У цій справі позивач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження наявності правових підстав володіння спірним нерухомим майном, тобто наявності у нього добросовісності такого володіння. Доводи позивача у позові, що було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири у формі розписки, суд вважає неприйнятними та їх відхиляє. Так, відповідно до долученої до позову розписки від 15.01.2008 року він передав особі, яка уклала кредитний договір кошти на укладання майбутнього договору купівлі-продажу квартири. Така розписка про передання коштів в рахунок оплати за спірну квартиру не свідчить ні про час заволодіння квартирою позивачем, ні про добросовісність такого заволодіння. Крім того, зі змісту розписки про передачу коштів, йому було достеменно відомо, що квартира знаходиться в іпотеці банку та наявні заборони на відчуження. У пункті 18.7 договору іпотеки від 06.03.2007 року визначено, що іпотекодавець не мав право відчужувати або іншим чином розпоряджатися предметом іпотеки без згоди іпотекодержателя. Громадянин не мав права відчужувати йому, без згоди банку, спірну квартиру і йому про це було відомо. Суду не надано доказів, що згода банку на відчуження спірної квартири була отримана. За таких обставин, суд вважає, що заволодіння ним спірною квартирою не є добросовісним, оскільки він знав про відсутність у нього правових підстав для набуття права власності на спірку квартиру. Таким чином, така обов'язкова умова набуття права власності за набувальною давністю, як добросовісності заволодіння майном, у цьому випадку відсутня. Отже, позивач не довів факту порушення його майнових прав та інтересів цими договорами. За такого, оскільки наявністю його кредитних зобов'язань та перебування в іпотеці квартири права позивача акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" не порушуються, - у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє за безпідставності заявлених вимог", - наголосив суд.