Тарас Чмут прокоментував ситуацію на Донеччині, де просуваються росіяни
Директор фонду «Повернись живим», військовий аналітик Тарас Чмут жорстко відреагував на ситуацію, що склалася на Донеччині. За його словами, нинішній прорив російських військ став прямим наслідком проблем, про які експерти попереджали понад півтора року.
Чмут пояснив, що лінія фронту поступово «просідає». За його словами, спочатку це було на рівні взводів, потім рот, а згодом — батальйонів. Якщо ж дійде до бригад, противник залучить накопичені бронетанкові резерви, прорветься в тил і почне швидке просування, як це вже траплялося у 2022-му, коли карта фронту змінювалась на десятки чи навіть сотні квадратних кілометрів щодня.
"Ситуація яка відбувається на Донеччині є наслідок дій чи бездіяльності, про які попереджалося у кожному інтервʼю останні роки півтора. Спочатку ми «провалюємося» на рівні взводів. Потім рот. Потім дійшла черга батальйонів. Коли дійде до бригад — ворог пустить у хід свої бронетанкові групи, які активно накопичуються вже з рік, і вийде в тил, на оперативний простір. І карта знову буде «зсуватися» як це було у 2022-му — десятками, сотнями квадратних кілометрів щодня", - написав Чмут.
Він додав, що замість визнання масштабності проблеми, у командуванні інколи воліють подавати ситуацію як «контрольовану». Такий підхід, за його словами, призводить до повторення старих помилок і не дає змоги вчасно реагувати.
«Ігнорування реального стану справ — найгірше, що можна робити. Потрібно підтримувати Сили оборони усіма можливими способами», — додав Чмут.
За даними DeepState, на північ від Покровська російські війська просунулися приблизно на 11 км у бік Золотого Колодязя, Кучерового Яру та Веселого, скориставшись вразливістю української оборони. Хоча офіційно у ЗСУ прорив не підтвердили, аналітики попереджають, що від Золотого Колодязя до стратегічної траси Покровськ — Краматорськ лише близько 3 км, і є інформація, що ворог уже перекрив цю дорогу. Це загрожує блокадою Покровська та Добропілля.
DeepState припускає, що Добропілля може опинитися під загрозою падіння навіть раніше, ніж Покровськ. При цьому у зоні прориву були капітальні фортифікації, але їх захоплення стало можливим через гострий брак піхоти.
Аналітики вважають, що нестача особового складу — вже не тактичне, а загальнодержавне питання. Мобілізація не відповідає масштабам війни: більшість мотивованих воїнів вже на фронті, а примусово мобілізовані часто не здатні ефективно воювати. Це призводить до появи «тонких місць» на лінії оборони.
Хоча на напрямок прориву вже перекинули підрозділи корпусу «Азов», проблема нестачі піхоти залишиться і надалі.