27 грудня народилася українська співачка Альона Вінницька. Цей день в історії

В цей день у 537 році в Константинополі освятили храм святої Софії, а 1648-го відбувся тріумфальний в'їзд гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького в Київ через Золоті ворота

27 грудня народилася українська співачка Альона Вінницька. Цей день в історії
27 грудня народилася українська співачка Альона Вінницька

27 грудня 2022 року - вівторок. Цього дня 90 років тому в СРСР запровадили єдину паспортну систему, а 1945-го у Нью-Йорку представники 28 країн підписали угоду про створення Міжнародного валютного фонду. Сьогодні - 307 день війни Росії проти України. До Нового року залишився 4 дні. Ми зібрали найважливіші події, якими відомий цей день в історії.

27 грудня, у світі відзначають День вирізання сніжинок, а у США – Національний день фруктового пирога. В КНДР відзначають День конституції. В Румунії - День Святого Стефана, який є вихідним в країні.

Запровадження єдиної паспортної системи в СРСР

Запровадження єдиної паспортної системи в СРСР
Запровадження єдиної паспортної системи в СРСР

27 грудня 1932 постановою ЦВК та РНК СРСР «Про встановлення єдиної паспортної системи по Союзу РСР і обов'язкової прописки паспортів» вводилася обов'язкова паспортизація населення. Слідом за союзною постановою аналогічний документ 31 грудня 1932 був ухвалений в УСРР.

З цього часу паспорт став єдиним документом, що засвідчував особу власника. Паспортні книжки темно-зеленого кольору виготовлялися за єдиним зразком. Текст у них для громадян союзних і автономних республік друкувався двома мовами: російською та мовою, загальновживаною в даній республіці. У паспортах зразка 1932 р. вказувалися: ім'я, по батькові, прізвище, час і місце народження, національність, соціальний стан, постійне місце проживання, місце роботи, проходження обов'язкової військової служби і документи, на підставі яких видавався паспорт.

Головною особливістю цієї паспортної системи було те, що паспорти запроваджувалися лише для тих мешканців міст, робітничих селищ, радгоспів та новобудов, які досягли 16-річного віку. Більшість селян до 1974 не отримували цей документ, завдяки чому опинялися у становищі прикріплених до місця проживання. Самочинний виїзд карався штрафом у розмірі до 100 рублів, повторне порушення встановлених правил тягло за собою кримінальну відповідальність (ст. 81-1 Карного кодексу УСРР) з позбавленням волі на строк до 3-х років.

Паспортизація населення в СРСР відбувалася в декілька етапів. Спочатку документи видавалися населенню міст: Харків, Київ, Одеса, Сталіно (нині Донецьк), Дніпропетровськ (нині Дніпро) - та прилеглих місцевостей. Згодом документи почали видавати іншим громадянам «паспортизованих» територій. Запроваджувалася й обов'язкова прописка паспортів «не пізніше 24-х годин після прибуття на нове місце проживання». Так само оперативно належало й виписуватися всім тим, хто вибував за межі населеного пункту назавжди або на термін, що перевищував 2 місяці.

Власники паспортів мали право вільно пересуватися, але в той же час істотно спрощувалася система всесоюзного розшуку через мережу паспортних столів — спеціальних довідкових центрів, створених у населених пунктах. Від серпня 1936 в паспорті стали робити відмітки щодо судимості власника та інші обмежувальні записи. «Неблагонадійних» громадян виділяли з-поміж інших завдяки системі шифрів паспорта, який мав дволітерну серію та числовий номер. Букви серії становили особливий шифр, добре відомий працівникам паспортних столів і відділів кадрів підприємств. Він давав можливість дізнатися не лише про те, що власник документа перебував у таборі, а й причину його ув'язнення (політична, господарська, кримінальна статті).

У 1938 був затверджений новий зразок паспорта громадянина СРСР. Колір паспорта, його розмір і папір залишалися незмінними, так само як і обмежувальні записи. Поряд із тим, на обкладинці витискувався герб СРСР, на першій сторінці відводилося місце для фотокартки, запроваджувалися окремі серії для кожної республіки, краю та області. Возз'єднання західноукраїнських земель у складі УРСР стало приводом для чергових заходів щодо паспортизації населення та відповідної чистки нових територій від «соціально небезпечного елементу».

10 вересня 1940 було прийняте нове Положення про паспорти, яке на довгі роки стало основоположним у паспортизація населення. У цьому документі проголошувалося, зокрема, запровадження паспортної системи на території Бессарабії та Буковини Північної. Упродовж 1940-1950-х радянська влада видала безліч постанов та директив, які вдосконалювали інститут прописки і чимдалі більше обмежували право громадян на свободу пересування, вільний вибір місця роботи та проживання.

Положення про паспорти, затверджене 21 жовтня 1953, мало чим відрізнялося від попереднього. Був дещо розширений перелік місцевостей, в яких громадяни отримували паспорти, на третину скорочувалася кількість режимних територій. Сільські мешканці, як і раніше, були позбавлені паспортів і не могли залишити місце проживання більше ніж на 30 діб, та й то за умови отримання відповідної довідки в сільраді.

В такому вигляді паспортна система проіснувала до 1974. Відповідно до Положення про паспортну систему в СРСР, що була прийнята в 1974, паспорти стали видавати всім громадянам СРСР, у тому числі мешканцям сіл. Дія нового паспорта не обмежувалася жодним терміном. У документі скоротилася кількість граф, що містили відомості про особу громадянина за рахунок виключення даних про соціальний стан, прийом на роботу і звільнення. Паспортизація населення за цим положенням розпочалася із січня 1976 і завершилася в грудні 1981.

Створення МВФ

Створення МВФ
МВФ

Міжнародний валютний фонд, МВФ (англ. International Monetary Fund, IMF) — спеціальне агентство Організації Об'єднаних Націй (ООН), засноване 29-ма державами, з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті. Фонд має статус спеціалізованої установи ООН. Має 190 країн (189 членів ООН та Косово).

МВФ було створено 27 грудня 1945 року після підписання 29-ма державами угоди, розробленої на Конференції ООН з валютно-фінансових питань 22 липня 1944 року. В 1947 році фонд розпочав свою діяльність і став органічною частиною Бретон-Вудської валютної системи.

МВФ є інституційною основою сучасної світової валютної системи. Кожна країна-член вносить власну частку до фонду відповідно економічному потенціалу, натомість кожна з цих країн має право позичати гроші у фонду в разі виникнення негараздів з платіжним балансом. Резервними валютами МВФ є долар США, євро, британський фунт, японська єна та китайський юань[4]. Штаб-квартиру МВФ розміщено в м. Вашингтон, США. Із 1 жовтня 2019 року, поточною директоркою-розпорядницею Фонду, є Кристаліна Георгієва.

Чим ще відзначився цей день в історії

1994 — в Києві ввели в експлуатацію станцію метро Позняки
1994 року в Києві ввели в експлуатацію станцію метро «Позняки»

537 — У Константинополі (нині — Стамбул) освятили храм святої Софії.

1648 — тріумфальний в'їзд гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького в Київ через Золоті ворота.

1831— Чарльз Дарвін зійшов на борт корабля «Бігль», щоб здійснити подорож, під час якої він сформулював теорію еволюції.

1918 — початок польського повстання в Німеччині.

1932 — в Нью-Йорку відкрили Radio City Music Hall.

1934 — Політбюро ЦК ВКП(б) постановило депортувати 2 тис. «антирадянських» родин із прикордонних районів України та переселити 7-8 тис. господарств з західної частини України на східну.

1949 — Нідерланди визнали незалежність Індонезії.

1959 — потужний землетрус на півночі Туреччини — загинуло понад 50 тис. осіб.

1978 — король Іспанії Хуан Карлос I після національного референдуму затвердив нову демократичну Конституцію, яка знаменувала кінець диктатури Франко.

1979 — радянські військові в Афганістані штурмували палац «Тадж-Бек» і вбили президента Хафізуллу Аміна.

1994 — в Києві ввели в експлуатацію станцію метро «Позняки».

1997 — в Києві відкрили станцію метро «Печерська».

2008 — ізраїльська армія почала в Секторі Газа антитерористичну військову операцію «Литий свинець» проти ХАМАС.

27 грудня свій день народження відзначає Альона Вінницька

Ольга Вікторівна Вінницька (більш відома як Альона Вінницька) - українська співачка, композиторка, авторка пісень та телеведуча. Колишня учасниця гурту «ВІА Гра» (2000-2003). Ведуча програми «Зірковий шлях» на телеканалі «Україна». Виконує пісні російською мовою.

У дитинстві захоплювалась творчістю Віктора Цоя та гурту «Кіно», сама навчилась грати на гітарі, писала вірші. В 1993 році заснувала власний гурт «The Last Unicorn», який швидко розпався, проте саме в ньому зустріла свого майбутнього чоловіка, музиканта гурту «Cool Before».

В 1997 році працювала віджеєм музичного каналу «Biz-TV», згодом стала ведучою музичного дайджесту «Фан-клуб» на телеканалі «Інтер». В 1998 році вступила до школи журналістики «InterNews». У 2000 році Дмитро Костюк, колишній генеральний директор телеканалу «Biz-TV», запросив до нового проєкту «ВІА Гра». Через три роки роботи в ньому, співачка вирішила розпочати сольну кар'єру.

Першою сольною роботою став сингл «Давай забудем всё», що відразу добився високих позицій у хіт-парадах України. Незабаром вийшов другий хіт співачки — пісня «Рассвет», за ним послідував сингл «Измученное сердце». У той самий час Альона виступила на найбільшому критому концертному майданчику України — у Палаці спорту, на розігріві всесвітньо відомої шведської групи «The Cardigans».

Продюсером перших двох альбомів Альони Вінницької став Віталій Клімов, що працював з «Табула Раса» і «Океан Ельзи». Після оглушливого успіху пісні «Давай забудем всё», співачка підписує контракт з компанією «Ukrainian»[2], представником мейджора Universal в Україні, співпраця з якою закінчується випуском дебютного альбому AV «Рассвет» у травні 2004. Сьогодні співачка працює з рекординговими компаніями «Lavina music» і «Moon». У 2014 році стала ведучою програми «Зірковий шлях» на телеканалі «Україна».

Хто ще народився 27 грудня

1995 — Тімоті Шаламе, американський актор французького походження
1995 — Тімоті Шаламе, американський актор французького походження

571 — Йоганн Кеплер, німецький астроном, який першим заявив, що планети обертаються навколо Сонця
1817 — Бараташвілі Микола Мелітоновіч, грузинський поет-романтик
1822 — Луї Пастер, французький хімік та бактеріолог, основоположник сучасної мікробіології та імунології, який розробив метод консервування (пастеризації) та заходи профілактичної вакцинації проти холери, сибірки та сказу
1876 — Іван Алчевський, український співак (ліричний тенор)та громадський діяч
1885 — Степан Шкурат, український актор театру та кіно
1888 — Теа фон Гарбу, німецька актриса, сценарист, письменниця-фантаст (Метрополіс, Жінка на Місяці)
1901 — Марлен Дітріх, німецька кіноакторка (Шанхайський експрес, Диявол — це жінка, Монте-Карло) та співачка
1908 — Володимир Божик, кобзар та диригент
1934 — Лариса Латиніна (Дирій), українська 9-разова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики, володарка найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор
1988 — Гейлі Вільямс, американська співачка, фронтвумен рок-гурту Paramore
1993 — Олівія Кук, англійська акторка (Мотель Бейтсів, Першому гравцю приготуватися, Дім Дракона)
1995 — Тімоті Шаламе, американський актор французького походження (Дюна, Маленькі жінки, Не дивися вгору).

Нагадаємо, 26 грудня — день коли Лас-Вегас почав перетворюватися в столицю грального бізнесу. Цього дня американці розпочинають святкувати кванзу – це свято, що вшановує африканську спадщину в афроамериканській культурі.

Погода в Україні у вівторок, 27 грудня, буде хмарною з проясненнями. Очікується туман, ожеледиця, сильні пориви вітру, а подекуди стовпчики термометрів можуть показати до -3 градусів морозу. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube