НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%: Андрій Пишний дав прогноз інфляції і росту економіки
За словами Андрія Пишного, попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики були ефективними
Правління Національного банку 24 липня ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому послабленню цінового тиску. НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
“Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому послабленню цінового тиску. НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики”, - зазначив голова НБУ Андрій Пишний.
Оновлений прогноз НБУ вже передбачає триваліше збереження облікової ставки на рівні 15,5% (до IV кварталу 2025 року) та її повільніше зниження порівняно з квітневим прогнозом. Водночас НБУ враховуватиме зміни в балансі ризиків і перейде до циклу пом'якшення процентної політики лише тоді, коли переконається у відсутності загроз для стійкого сповільнення інфляції до цілі 5%.
За словами Андрія Пишного, попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики були ефективними:
- Ставки за строковими гривневими депозитами та ОВДП зросли. Слідом збільшився попит на ці інструменти.
- Чиста купівля населенням валюти суттєво знизилася. Це підтримало стійкість валютного ринку та обмежило ціновий тиск.
- Умови кредитування залишаються близькими до доковідного рівня і найдоступнішими з початку повномасштабної війни, а динаміка кредитування – жвавою (темпи зростання чистих гривневих кредитів бізнесу впродовж останніх місяців становили близько 30% у річному вимірі).
Україна має дефіцит фінансування на 2026 рік у $13 мільярдів, але НБУ проти «друку грошей»
Україна наразі має непідтверджені потреби в зовнішньому фінансуванні на 2026 рік в обсязі близько $13 мільярдів, однак Національний банк не розглядає варіант покриття дефіциту бюджету за рахунок емісії гривні. За словами голови Нацбанку, загальні очікування щодо зовнішнього фінансування на 2026 рік становлять $35 млрд. З цієї суми наразі підтверджено отримання $22 млрд.
«Ми критично потребуємо міжнародної фінансової підтримки і в достатньому, і в ритмічному обсязі», — сказав Андрій Пишний.
Він висловив упевненість, що «пошук рішення триває і є підстави вважати, що відповідне рішення буде знайдено». Андрій Пишний категорично заперечив можливість повернення до практики «друку грошей» для покриття дефіциту державного бюджету, як це було на початку повномасштабного вторгнення.
«Чи передбачає Національний банк відкриття емісійного каналу покриття дефіциту держбюджету? Ні, не передбачає… Емісійне фінансування бюджетного дефіциту наразі не розглядається», — наголосив він.
Голова НБУ нагадав, що уряд та центробанк відмовилися від цієї практики на початку 2023 року. Натомість були докладені зусилля для відновлення ринку внутрішнього боргу та вжито інших заходів, що створили «відповідний внутрішній резерв».
Інфляція почала знижуватися
Інфляція в Україні очікувано досягла піку в травні та повернулася до зниження у червні (14,3% р/р). Водночас вона була вищою, ніж прогнозувалося, передусім через вплив несприятливих погодних умов на пропозицію продуктів харчування. Натомість сповільнення базової інфляції (до 12,1%) було дещо швидшим за прогноз. Усе ще суттєвий фундаментальний ціновий тиск відображав ефекти від стрімкого здорожчання продовольства та значні витрати бізнесу на сировину й оплату праці.
“Ситуація на валютному ринку була стійкою, зокрема завдяки попереднім заходам НБУ з посилення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, а послаблення до євро досі мало незначний проінфляційний ефект. Динаміка інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від фактичного впливу погодних умов на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції. За попередніми оцінками НБУ, у липні загальна інфляція може дещо зрости, тоді як базова інфляція надалі знижуватиметься. У наступні місяці очікується вихід інфляції на траєкторію стійкого сповільнення”, - зазначив Андрій Пишний.
Водночас, ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції в бік повільнішого зниження. Передбачається її сповільнення до 9,7% у 2025 році, 6,6% – у 2026 році і цілі 5% – у 2027 році.
Зниженню інфляції сприятимуть заходи монетарної політики, поступове нарощування врожаїв, помірний зовнішній ціновий тиск та поліпшення ситуації на ринку праці на тлі стійкості валютного ринку та достатності міжнародного фінансування.
Відновлення економіки триватиме
Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла. Ці самі чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці. Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.
З огляду на це НБУ прогнозує, що відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік, – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 роках. Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.
“Війна триває. Російська агресія і надалі загрожує довгостроковим зниженням економічного потенціалу країни, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій. Актуальним також є ризик недостатності зовнішнього фінансування, особливо в разі повільного зниження безпекових ризиків. Так, частина необхідної міжнародної допомоги на 2026–2027 роки наразі не є підтвердженою”, - сказав Андрій Пишний.
Серед інших ризиків:
- виникнення додаткових бюджетних потреб, насамперед для підтримання обороноздатності;
подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної; - поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці;
- суттєвіший, ніж оцінюється наразі, негативний вплив погодних умов на цьогорічні врожаї;
- менш сприятливі зовнішні умови на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації, а також підвищена волатильність на глобальних товарних і фінансових ринках.
Водночас, за даними НБУ, зберігається і ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв. Вони пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 11 вересня 2025 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
