Враховуючи встановлений факт шахрайства, жінка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про списання заборгованості за кредитом від 17.06.2024 року, однак листом від 09.04.2025 року банк відмовив у її задоволенні, що, на думку заявниці, порушує її права як споживача банківських послуг
Жінка отримала дзвінок від нібито працівника ПриватБанку, який переконав її переказати 61 600 гривень на «безпечний рахунок». Надалі ці кошти були використані шахраями, що призвело до виникнення кредитної заборгованості у розмірі 55 111 гривень. Про це йдеться у рішенні Сквирського районного суду Київської області, опублікованому 13 березня 2026 року.
Невідомий чоловік представився співробітником АТ КБ «ПриватБанк» та повідомив жінці, що з її банківської картки намагаються не санкціоновано зняти кошти. Він запропонував тимчасово переказати кошти на «безпечний» банківський рахунок, запевнивши, що найближчим часом ці гроші будуть повернуті. Бувши введеною в оману та довіряючи особі, яка видавала себе за представника банку, 18.02.2024 року вона здійснила два грошові перекази 61 600 гривень на банківську картку. Згодом з'ясувалося, що власником зазначеного рахунку є особа, яка є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк». Вказує, що на підставі поданої нею заяви від 19.02.2024 року Печерським УП ГУНП у м. Києві 20.02.2024 року було розпочато кримінальне провадження за фактом вчинення шахрайських дій. 14.03.2024 року подала заяву до Київського РУ АТ КБ «ПриватБанк» із проханням відкласти виплату по кредиту у зв'язку із проведенням слідчих дій поліцією. 17.06.2024 року Рахівський районний суд Закарпатської області у справі № 305/1419/24 визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначив йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 51 тисяча гривень. 10.10.2024 року Закарпатським апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження за скаргою обвинуваченого. Апеляційний перегляд справи триває і досі. Враховуючи доведений факт шахрайства, вона звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про списання боргу за кредитом від 17.06.2024 року, проте листом від 09.04.2025 року банк відмовив у задоволені заяви, чим порушив права як споживача банківських послуг. Окрім того, зазначає, що вказані дії завдали не тільки майнову шкоду, а й спричинили моральну, оскільки окреслені дії призвели до значних моральних страждань, психологічного дискомфорту, емоційного напруження, втрати сну та працездатності, порушення права на спокійний побут, безпеку та захист особистих даних, а також створило відчуття приниження, страху і недовіри до банківської системи. На підставі викладеного просила визнати відмову АТ КБ «ПриватБанк» у списанні кредитної заборгованості неправомірною, стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» завдану майнову шкоду у розмірі 55 111 гривень, зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» списати заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 111 гривень, яка виникла у зв'язку із вчиненням шахрайських дій та стягнути з банку моральну шкоду у розмірі 5 тисяч гривень.
16.10.2025 року через систему «Електронний суд» представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відклик на позовну заяву, у якому вказав, що спірні видаткові операції по картковому рахунку клієнта проведені на пристрої Redmi Note 8 Pro|Redmi. Авторизація за допомогою зазначеного пристрою зафіксовані також, як до, так і після спірних фінансових операцій. За результатами перегляду авторизацій у Приват-24 із використанням цього пристрою встановлено, що авторизації проводилися лише під обліковим записом самого клієнта. Зазначає, що зібрані дані вказують на те, що спірні клієнтом фінансові операції проведені в Приват-24 під її обліковим записом з пристрою, яким клієнт зазвичай самостійно користується. Зміни пароля авторизації до облікового запису Приват-24 клієнта напередодні проведення спірних фінансових операцій не зафіксовано. Під час подальших телефонних розмов клієнт з номера телефону підтвердила, що власноруч провела спірні фінансові операції. Перше звернення щодо оскарження зазначених фінансових операцій клієнтка зробила вже після їх проведення. Вказує, що її вимоги щодо визнання відмови АТ КБ «ПриватБанк» у списанні кредитної заборгованості у розмірі 55 111 гривень, яка з'явилась 18.02.2024 року, у зв'язку зі встановленим фактом шахрайства неправомірною не є ефективним способом захисту. У той же час, у банку відсутні такі обов'язки, як скасування нарахованого за кредитною заборгованістю та припинення будь-яких інших нарахувань, оскільки витрати при цьому несе саме банк. Тому такі вимоги, і не можуть бути задоволені і обраний спосіб захисту є неправомірним і неефективним. Також звертає увагу, що вона своїми діями сприяла вчиненню спірних транзакцій, оскільки відбулося самостійне вчинення фінансових операцій за вказівками сторонніх осіб. Втрата коштів сталася через її власну недбалість та бездіяльність по захисту власних персональних даних і коштів. Окрім того, звернулася до банку з повідомленням про шахрайські дії на наступний день, а не негайно як того вимагає законодавство.

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Оскільки переказ коштів з карткового рахунку здійснювався нею особисто і, саме її дії призвели до втрати коштів, відповідно в цьому випадку банк звільняється від відповідальності перед нею за виконання вказаних платіжних операцій.
"Суд приходить до переконання, що відповідачем належним чином та відповідними доказами доведено, що кошти позивачка перерахувала з власної волі. Ініціюючи позовні вимоги до АТ КБ «ПриватБанк» позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження порушень зі сторони банку на проведення розрахункових операцій та відсутності її волі на вчинення цих перерахунків до повідомлення про блокування картки/рахунку/ на рух коштів. Таким чином, оскільки переказ коштів з карткового рахунку здійснювався нею особисто і, саме її дії призвели до втрати коштів, відповідно можна прийти до висновку, що в цьому випадку банк звільняється від відповідальності перед позивачем за виконання вказаних платіжних операцій", - наголосив суд.