Нацбанк оновив порядок еквайрингу: тепер у чеку вказуватимуть ЄДРПОУ торговця, МСС-код та суму комісії. Зміни діють з 20 травня
Національний банк України змінив вимоги до еквайрингу платіжних інструментів - тобто до того, як банки приймають карткові платежі на користь торговців. Нові ліміти карткових переказів для підприємців стали лише частиною масштабного оновлення платіжного регулювання - тепер НБУ взявся і за прозорість самих операцій. Банки-еквайри отримали чіткі зобов'язання щодо передачі даних про кожного отримувача платежу. Мета - протидія тіньовим схемам і посилення захисту прав власників карток.

Відповідна постанова Правління Національного банку України № 51 набрала чинності 20 травня 2026 року. Документ вносить зміни до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів. Учасники ринку мають шість місяців на приведення своєї діяльності у відповідність до нових норм.
Центральним нововведенням стало розширення переліку обов'язкових даних про отримувача платежу. Еквайр тепер зобов'язаний передавати емітенту код ЄДРПОУ - для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - для фізичних осіб-підприємців. Ці дані будуть доступні безпосередньо користувачеві картки. Виняток передбачено лише для платежів за житлово-комунальні послуги - там еквайр може вказати власний ЄДРПОУ замість даних кожного окремого постачальника, що спрощує оплату кількох послуг однією транзакцією.
Крім того, розширено перелік реквізитів квитанції. Тепер у ній мають відображатися: дані про отримувача, сума комісії, призначення платежу та МСС-код - код категорії діяльності торговця. Саме підміна МСС-кодів (так званий міскодинг) була одним із поширених механізмів використання платіжної інфраструктури у тіньових схемах. Окремою новацією для онлайн-платежів стала вимога до еквайра повідомляти користувача про своє повне найменування ще до підтвердження операції.
НБУ також врегулював практику надання послуги еквайрингу безпосередньо фізичним особам - без реєстрації ФОП. Регулятор визначив два випадки, коли це допустимо: якщо особа офіційно зареєстрована як волонтер або якщо вона має договірні відносини із суб'єктом господарювання, якому еквайр надає послуги. Другий варіант охоплює, наприклад, продавців вживаних товарів на цифрових маркетплейсах і офіціантів, які отримують чайові карткою.
НБУ наголошує: для волонтерів обмежень не виникає. Вони продовжать безперешкодно збирати кошти через сучасні платіжні інструменти. Регуляція лише виводить цю практику у правове поле і робить її прозорішою. Загалом зміни спрямовані на детінізацію підприємницької діяльності та зниження ризику використання платіжної інфраструктури у протиправних цілях.
Зміни не накладають жодних обмежень на звичайних користувачів платіжних послуг. Навпаки - після адаптації ринку власники карток бачитимуть у квитанції значно більше деталей про кожен платіж. Також виросте шанс швидко з'ясувати, на чию користь пройшла операція - особливо у складних випадках, наприклад при одночасній оплаті кількох комунальних послуг.
Ринок отримав шестимісячний перехідний період. Тобто до кінця листопада 2026 року всі банки та небанківські фінустанови, що здійснюють емісію або еквайринг платіжних інструментів, мусять привести свою діяльність у відповідність до постанови № 51.
Паралельно з новими вимогами до еквайрингу НБУ продовжує регулювати й інші аспекти карткового ринку. Зокрема, ліміти для українських карток за кордоном залишаються актуальним питанням для мільйонів громадян, які користуються рахунками вітчизняних банків. З гривневої картки за кордоном наразі дозволено витрачати до 12 500 грн на тиждень в еквіваленті, тоді як ліміт з валютного рахунку суттєво вищий.
Ще одним суміжним напрямом стало обмеження переказів для бізнесу. Нові місячні ліміти для підприємців і юридичних осіб запрацюють поетапно - з вересня та грудня 2026 року. Обидва кроки вписуються в єдину логіку: НБУ послідовно звужує можливості для тіньових операцій через платіжну інфраструктуру.