З виписки по рахунку жінки вбачається, що за час дії договору вона використала 44 874 гривні кредитних коштів і повернула 61 358 гривень, у зв’язку з чим утворилася переплата у розмірі 16 484 гривень
ПриватБанк вимагає стягнення 38 142 гривень кредитного боргу, тоді як жінка заперечує його наявність, вказуючи на відсутність погоджених умов кредитування та незаконність нарахованих відсотків і штрафів. Також вона вважає, що фактично переплатила банку 16 484 гривень, тому подала зустрічний позов про їх стягнення як безпідставно отриманих коштів. Про це йдеться у рішенні Октябрського районного суду м. Полтави, опублікованому 30 березня 2026 року.
Жінка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 07.07.2014 року. Між сторонами, відповідно до ст. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг. Їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 300 гривень, який надалі збільшився банком в односторонньому порядку до 31 тисячі гривень. Вона допустила порушення зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого, станом на 14.02.2023 року, утворилася заборгованість у розмірі 38 142 гривень, яку АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з неї.
Жінка подала відклик на позов, в якому вона проти задоволення позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними. Нею було підписано лише анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк» від 07.07.2014 року, яка не містить жодних умов щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами чи інших платежів. Доказів, що вона ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг позовна заява не містить, нею вони не підписувалися. Роздруківка з сайту банку належним доказом бути не може, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Банк не дотримався вимог щодо належного повідомлення про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Крім того, нею було здійснено та надано до суду контррозрахунок фактично отриманих та повернутих банку коштів, проведений на підставі даних, які містяться у розрахунку заборгованості та у виписці по рахунку, з якого вбачається, що протягом строку дії договору нею фактично було використано кредитних коштів на суму 44 874 гривень, а повернуто 61 358 гривень, відтак, сальдо по рахунку на момент подачі позовної заяви мало позитивне значення і становило 16 484 гривень, тоді як загальна сума обрахованої банком її заборгованості складається не тільки з отриманих нею коштів, а й безпідставно нарахованих відсотків за користування кредитним лімітом, штрафів та комісії, які відображені у виписці по рахунку та розрахунку заборгованості, та розмір яких не був обумовлений і погоджений з нею.
Разом із відкликом на позовну заяву, жінка подала зустрічну позовну заяву про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, в якій вона просила суд стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь безпідставно отримані кошти в сумі 16 484 гривень, інфляційні втрати в розмірі 1 373 гривень та 3% річних в сумі 267 гривень. В обґрунтування своєї позиції зазначала про те, що внаслідок користування кредитною карткою (використання коштів та внесення коштів на погашення нарахованої банком заборгованості), вона безпідставно переплатила банку кошти в сумі 16 484 гривень. Дана переплата виникла шляхом того, що вона, не бувши обізнаною з умовами нарахування банком відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, які нараховувалися та списувалися з її рахунку банком самостійно, без погодження з нею таких умов, тим самим збільшуючи суму заборгованості, регулярно вносила кошти на погашення наявної заборгованості. Окрім того, з аналізу наданої банком виписки по її рахунку вбачається, що, окрім того, вона особисто вносила кошти, з її розрахункового рахунку також здійснювалося банком автоматичне погашення заборгованості. Таким чином, з огляду на відсутність погодження істотних умов договору послуг, які вона оформляла в АТ КБ «ПриватБанк», керуючись лише інформацією по балансу своєї картки, де відображена заборгованість, вона намагалася її сплатити, не усвідомлюючи, що вже давно повернула банку всі використані нею кошти, та безпідставно переплатила понад тіло кредиту 16 484 гривень. Цю суму вважає такою, що була отримана банком безпідставно, що і зумовило подання зустрічного позову про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» коштів, набутих без достатньої правової підстави.

У задоволенні первісного позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості відмовили. Зустрічний позов жінки про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави задовольнили в повному обсязі. Визнали припиненим у зв'язку з виконанням, проведеним належним чином, зобов'язання за кредитним договором, укладеним між сторонами 07.07.2014 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. З фінустанови на її користь стягнуть безпідставно отримані кошти в сумі 16 484 гривень, інфляційні втрати в розмірі 1 629 гривень та 3% річних в сумі 391 гривні.
"Як було встановлено судом, у підписаній жінкою анкеті-заяві від 07.07.2014 року не визначено ані вид кредитної послуги, ані процентна ставка за користування кредитом. Також відсутні будь-які погоджені сторонами домовленості про умови нарахування та списання відсотків за користування кредитом, штрафів, пені та комісії за обслуговування, які здійснювалися банком в односторонньому порядку, що вбачається із змісту операцій по її картці, які відображені у наданій банком виписці. Відтак, за відсутності погоджень зазначених істотних умов, банк, здійснюючи такі операції, діяв на власний розсуд, безпідставно збільшуючи розмір заборгованості, а насправді ж, вона вже давно повернула банку всі, використані нею кредитні кошти, та безпідставно сплатила банку кошти в сумі 16 484 гривень", - наголосив суд.