Хіміки створили молекулярну архітектуру, яка працює так само, як чарівна сумочка Герміони
Розпочався Нобелівський тиждень, який пройде з 6 по 13 жовтня. У його рамках оголосять лауреатів, а потім переможців Премії Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Володарями премії з хімії стали троє вчених: Сусуму Кітагава, Річард Робсон та Омар Ягі, які створили металоорганічні каркаси.
Як пише видання Live Science, матеріали, розроблені цими вченими, нагадують за своєю структурою чарівну сумочку Герміони Грейнджер з фільмів про Гаррі Поттера. Йдеться про молекулярні каркаси, які можуть зберігати велику кількість газу у крихітному розмірі. Саме через цю особливість вчені і порівняли свою розробку з сумочкою героїні фільму, у які вміщалось багато речей, попри її невеликі розміри.
Звісно, на відміну від сумочки Герміони інноваційна розробка від групи вчених не порушує закони фізики і хімії, але працює схожим чином. У ній металоорганічні каркаси складаються з іонів металів, які пов'язані між собою довгими органічними молекулами. Контакт відбувається таким чином, що між цими іонами утворюються кристали з великими порожнинами. Саме їх і можна використовувати для других речовин, наприклад, газу.
"Дизайн включає нові матеріали, які зберігають велику кількість газу в крихітному обсязі, майже як гаманець Герміони з Гаррі Поттера", — сказав Хайнер Лінке, голова Нобелівського комітету з хімії.
Варто зазначити, що ще у 1989 році Робсон з'єднав позитивно заряджені атоми міді в молекулу. Таким чином було створено кристал, схожий на алмаз, і він був заповнений крихітними відсіками. У період з 1992 по 2003 рік вчені Ягхі і Кітагава з'ясували, що гази можуть входити і виходити з металоорганічного каркаса, роблячи його стабільнішим, гнучкішим і більш модифікованим для отримання унікальних властивостей.
На думку вчених, ці металоорганічні конструкції можуть знайти застосування у майбутньому. Наприклад, для уловлювання вуглекислого газу, що виділяється заводами та електростанціями.
"Моя мрія — вловити та розділити повітря. Наприклад, на CO2, кисні або воді, і перетворювати їх на корисні матеріали за допомогою відновлюваної енергії", – сказав Кітагава.
Лауреати Нобелівської премії за цей винахід отримають грошову премію у розмірі 11 мільйонів шведських крон (близько 1,2 мільйона доларів). Сусуму Кітагава представляє Кіотського університету (Японія), Річард Робсон з Університету Мельбурна (Австралія), а Омар М. Ягі – з Каліфорнійського університету в Берклі.