В українській делегації і поза нею стали ставити питання про те, чи ця угода хороша, і в цей момент вона розпалася, зізналася Нуланд
Ексзаступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд зізналася, що, на її думку, Стамбульські угоди, напрацьовані у 2022 році внаслідок переговорів України та РФ, могли зірватись після консультацій Києва з Вашингтоном.
Вікторія Нуланд в інтерв'ю російському письменнику та журналісту Михайлу Зигарю, розповіла, що Україна вирішила не укладати Стамбульські угоди з РФ через невпевненість у вигідності домовленості для країни. Вона зазначила, що перед цим Україна просила у США поради щодо переговорів. При цьому Нуланд підкреслила, що про все, що відбувалося на мирних переговорах, достеменно знали та знають виключно учасники діалогу, адже саме вони знаходилися в приміщенні, де обговорювалися всі питання можливої угоди між двома країнами.
Вона зазначила, що спочатку в українській делегації вважали, що Стамбульські угоди це "дуже реальний компроміс" та "хотіли святкувати його із шампанським". Але, на думку Нуланд, варто згадати, в якому саме становищі була Україна станом на березень-квітень 2022 року. Американська чиновниця нагадала, що Путін мав мету - повне захоплення країни всього за кілька днів.
Україна ж, за словами колишньої заступниці державного секретаря США, була зацікавлена у тому, щоб закінчити війну, і тоді турецька сторона запропонувала свою допомогу. До Стамбула приїхали обидві сторони перемовників, проте нікому не було відомо про їхні повноваження. Чи справді підписав би Володимир Путін те, про що домовилися його підлеглі, також залишається питанням, вважає Нуланд.
Під кінець переговорного процесу Київ вирішив попросити поради у Заходу про те, куди все це йде, розповіла американка. Адже США та британці були впевнені, що головна умова російського президента була заборонити Україні мати деякі системи озброєнь. Це її сильно послабило б.
"Україна, по суті, була б ослаблена як військова сила. При цьому аналогічних обмежень для Росії не було. Від Росії не потрібно відступити. Від неї не потрібно було мати буферну зону на кордоні з Україною. Їй не забороняли тримати на кордоні якесь озброєння. Тому в українській делегації і поза нею стали ставити питання про те, чи ця угода хороша. І саме в цей момент вона розпалася", - вважає Нуланд.
Нагадаємо, що у березні 2024 року газета The Wall Street Journal вперше розкрила подробиці 17-сторінкової угоди, яку сторони так і не підписали у Стамбулі. У результаті за деякими пунктами Росія та Україна так і не змогли дійти згоди.
Зокрема, у тому, що стосувалося скорочення української армії. Так, Москва хотіла, щоб ЗСУ було обмежено 85 тис. військовослужбовців, 342 танками та 519 артилерійськими знаряддями. Київ же наполягав на 250 тис. військовослужбовців, 800 танках та 1,9 тис. одиниць артилерії. Крім того, російська сторона хотіла обмежити дальність українських ракет 40 км. Також WSJ повідомляла, що Київ не погодився на пункт про російську мову.
Російський правитель Володимир Путін навесні 2024 року знову заявив про готовність до переговорів з Україною. З його слів, Росія начебто ніколи не відмовлявся від мирного розв'язання питання та готова повернутись до проєкту Стамбульського договору. Путін повідомив, що нібито Україна сама загнала себе у глухий кут, коли відмовилась від переговорів з Росією. Натомість його країна завжди була готова до діалогу.
У липні Путін під час засідання Шанхайської організації співпраці, яку ще називають "Саміт друзів Путіна", знову спробував навʼязати власне бачення мирного процесу, згадавши Стамбульські домовленості. За словами російського лідера, саме ці домовленості раніше "влаштовували Україну і тепер можуть лягти в основу переговорного процесу".
Але ж у Стамбулі фактично йшлося про 12 пунктів капітуляції, які Україна зрештою відкинула. Про це у квітні 2024 року нагадали в Офісі президента України після чергової активізації російських вкидань про переговори на основі стамбульських домовленостей. Зокрема, під час перемовин у 2022 році в Стамбулі Росія вимагала від України відмовитись від вступу до НАТО й змиритись з окупацією частини своєї території.
Серед російських ультиматумів були неодноразово озвучені вимоги провести "денацифікацію", "демілітаризацію", нейтралітет та позаблоковість України, визнати російську окупацію Криму та незалежність фейкових "Л/ДНР", визнати державний статус російської мови, "захист канонічного православ'я", діяльність російських шкіл, розблокувати російські ЗМІ, йшлося і про гарантії постачання води до окупованого Кримського півострова.
Окупанти хотіли також заборонити в Україні факельні ходи, демонтувати всі пам'ятники Степану Бандері та іншим лідерам українського визвольного руху, перейменувати вулиці Бандери тощо. Під "демілітаризацією" малося на увазі скорочення чисельності української армії та озброєнь, відведення військової техніки до місць постійної дислокації. При цьому йти на симетричний хід – вивести назад свої війська та техніку, росіяни не хотіли, що фактично означало б здачу їм українських міст, які вони не змогли взяти під час бойових дій.
Хід переговорів також показав неймовірну прірву між українською та російською культурами. Водночас у цей час російські окупанти скоїли жахливі злочини у Бучі. Це призвело до того, що переговорний процес став фактично неможливим. Перш за все через настрої українського суспільства. Також західний світ нарешті прокинувся і зрозумів, з ким має справу. Допомога Україні з боку військових поступово збільшувалась, а говорити про абстрактний мир стали менше, а про перемогу України - більше.
Після Стамбула було декілька наступних раундів переговорів по відеозв'язку, проте з кожним наступним раундом ставало все більш очевидним, що жодних позитивних результатів вони не принесуть. Нарешті, Україна просто припинила участь у переговорах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.