Хороший руський Борис Львін докладно розібрав мирний план Трампа: це добре для України та принижує Путіна
Мирний план Трампа фактично визнає перемогу України і обмежує можливості Росії на роки. Документ дає Києву свободу безпекових союзів і шанс на швидке припинення вогню без капітуляції
Мирний план президента США Дональда Трампа фактично визнає перемогу України та обмежує можливості Росії на роки. Документ дає Києву свободу безпекових союзів і шанс на швидке припинення вогню без капітуляції. Так вважає російський опозиційний публіцист, фінансист, старший радник виконавчого директора Світового банку від Росії Борис Львін.
На його думку, низка пунктів фактично змушує Путіна відмовитися від своїх ключових вимог і навіть від частини власної риторики. Розберемо деякі з пунктів, решту з них Львін вважає порожніми деклараціями або ж не бачить з ними проблем.
Пункт 5 - Росія відмовляється від права вето на гарантії безпеки України. За словами Львіна, найважливіше - Путін у документі відмовляється від вимоги, яку висував ще у Стамбулі 2022 року: права вето на будь-які рішення щодо гарантій безпеки України.
"Путін погоджується на свободу рук США у військовій підтримці України. Це зміна гігантської важливості", - підкреслює Львін.
Фактично, Росія вперше визнає, що не визначає, які безпекові угоди Україна може підписувати із Заходом.
Пункт 6 - армія України до 600 тисяч: "фейс-сейвінг" для Кремля, але реально - це нинішній масштаб. Львін називає цей пункт косметичним і зручним виключно для пропаганди РФ.
"Цифра 600 тисяч - це не обмеження. Це фактична чисельність української армії зараз. Це дозволяє Путіну оголосити про "демілітаризацію", але практичного значення не має".
Крім того, у тексті взагалі немає зобов’язань щодо обмеження українських озброєнь - ще одна поступка Україні.
Пункт 8 - НАТО не заводить війська, але країни НАТО можуть. У плані НАТО як організація нібито зобов’язується не розміщувати свої контингенти в Україні. Але це не стосується національних військ країн-членів, таких як США, Польща, Британія:
"Можливості розміщення американських сил на двосторонній основі залишаються необмеженими. Росія підписується під тим, що вважає це легітимним".
Тобто Кремль визнає: Україна може приймати війська союзників без обмежень.
Пункт 9 - Європейські винищувачі в Польщі: удар по кремлівській історії страхів. Документ закріплює право розміщення європейської авіації на території Польщі. Львін нагадує, що Путін роками залякував росіян "загрозою" такого розміщення:
"Тепер це офіційно закріплено угодою. Путін змушений підписатися під тим, чого боявся".
Пункт 11 - Україна входить до ЄС. Путін погоджується з тим, що Україна отримує статус країни, яка входить до Європейського Союзу. Це не просто символічно: це фактично легітимізує вибір Майдану і остаточно закриває питання "євроінтеграція чи Росія".
Пункт 12 - Масштабний міжнародний план відбудови. Світовий банк, Британія, США і Європа запускають потужний пакет економічної допомоги та інвестицій. Україна отримує фінансування від реконструкції міст до розвитку технологій, ШІ, газової інфраструктури і видобутку ресурсів.
Пункт 13 - Санкції з Росії не знімаються. Львін наголошує: цей пункт виглядає як приниження Путіна:
"Санкції не знімаються. Путін погоджується лише на те, що колись потім це можуть обговорити. І навіть визнає легітимність санкцій".
Одночасно Росію "повертають" до G8 - клубу, який Львін називає "церемоніальним і беззмістовним".
Пункт 20 - Путін підписує те, що знищує його пропаганду. Один із найбільш принизливих пунктів для Кремля: спільні освітні програми щодо боротьби з "нацизмом", толерантності, прав меншин:
"Путін фактично визнає, що Росія сама потребує "денацифікації", ставлячи свій режим на один рівень з вигаданим "неонацистським Києвом".
Це руйнує пропагандистські тези, на яких будувалося виправдання війни.
Пункт 21 - Путін відмовляється від анексії де-юре. Найгостріше для Кремля: окуповані території визнаються російськими де-факто, але не де-юре. Путін відмовляється від своїх вимог щодо Херсона і Запоріжжя. Вперше в історії Росія погоджується на демілітаризацію частини території, яку вважає своєю. Львін порівнює це з Рейнською демілітаризованою зоною до 1936 року.
Пункт 25 - Вибори в Україні за 100 днів. Львін припускає, що пункт додано з метою тиску на Зеленського:
"Це принизливо формально, але може стати вигідним Зеленському, якщо він драматично відмовиться від переобрання й залишить посаду як військовий герой".
Пункт 28 - Миттєве припинення вогню. Для Львіна це найважливіше: вогонь зупиняється одразу. Переговори тривають паралельно. Це те, чого довгий час домагався Київ. Як підсумовує Львін:
"Я бачу тут драматичну, величезну поразку Путіна. Вся його пропагандистська конструкція розсипається. Україна отримує практичні гарантії, економічну підтримку і припинення вогню - все без капітуляції".
Чому Путін підписався під власним приниженням
Опозиціонер Борис Львін підкреслює, що значна частина пунктів плану виглядає радше декларативною та не несе реальних загроз для України. Попри те, що документ загалом може справляти враження принизливого - насамперед через формулювання щодо Донбасу чи НАТО - він, за словами Львіна, у підсумку є для України значно вигіднішим, ніж більшість альтернативних сценаріїв. Для порівняння: під час стамбульських переговорів навесні 2022 року РФ вимагала обмежити чисельність української армії до 85 тисяч військових - нинішній проєкт навіть близько не містить таких умов.
Львін зазначає, що структура документа побудована так, аби у Путіна лишався політичний "трофей" для внутрішньої аудиторії. На папері присутні добре знайомі кремлівські формули: "невступ до НАТО", "обмеження армії" та навіть згадки, які РФ може інтерпретувати як "денацифікацію". Водночас, наголошує він, ці пункти фактично не змінюють реального балансу сил і не заважають Україні зберігати власну обороноздатність.
Ключовим "вузлом" документа Львін називає питання Донбасу. План передбачає вихід українських сил із частини Донецької області, але водночас встановлює чітку вимогу - ця територія має перетворитися на демілітаризовану зону без права введення російських військ.
На тлі цього, підсумовує Львін, нинішній варіант угоди є не лише прийнятним, а й вигідним для України - особливо якщо порівнювати його з іншими можливими сценаріями розвитку подій, які можуть бути набагато гіршими. Цікаво, що раніше подібну позицію публічно озвучив лише нардеп Олексій Гончаренко, який назвав план "нормальним базисом для переговорів". У контексті цього нагадамо, що Львін - не випадкова людина: він економіст із міжнародним досвідом, багато років працював виконавчим директором від Росії у структурах Світового банку та у березні 2022 року пішов у відставку на знак протесту проти повномасштабного вторгнення РФ. Тож оцінки таких людей, які добре розуміють логіку міжнародних угод, можуть бути показовими.
Також простежується паралель із заявою президента Володимира Зеленського, який раніше говорив, що Україна стоїть перед вибором - між гідністю і втратою ключового партнера. За його словами, хоча у плані є непрості й неприємні формулювання, вирішальним фактором має бути не емоційна оцінка, а стратегічна вигода для держави. І нинішній варіант угоди, як стверджує Львін, дає Україні значно більше, ніж забирає.
Читайте нас у Facebook
