Невеликі магазини, які включають під час перебоїв зі світлом побутові генератори, наразі фактично працюють на пальне — витрачають на нього майже весь свій заробіток, зрозуміло, що довго працювати в мінус вони не зможуть, доведеться підвищувати ціни
Цієї зими люди можуть сидіти без світла по 16−20 годин на добу. Але електрику відключають не лише людям, а й бізнесу, причому на підприємствах перебої зі світлом навіть значніші, ніж у житлових будинках. Це знижує ділову активність і, відповідно, гальмує зростання ВВП. Але блекаути ще й сприяють зростанню цін. Як може змінитися ціна на товари та послуги, і що подорожчає найбільше?
Ще на хвилі минулих відключень підприємці подбали про альтернативні джерела енергоживлення. Великі підприємства встановили сонячні панелі та газогенераторні установки, середні та дрібні — генератори різної потужності. Але електрика від таких джерел дорожча за мережеву. Наприклад, якщо працювати на невеликому генераторі, світло виходить просто «золотим».
«Киловатт може бути до п'яти разів дорожчий за мережевий», — уточнила співвласниця Відьма-бар «Лиса гора» Олеся Остафієва.
Крім дорожнечі електроенергії виникли й інші проблеми.
«Наприклад, у нас, якщо немає електроенергії, відразу майже вдвічі зменшується меню, бо генератор не тягне потужної кухонної техніки, скажімо, фритюрниць. Крім того, більшість комерційних приміщень опалюються електроенергією, і опалення генератор також не тягне», — каже Олеся Остафієва.
За словами керівника концерну «Ярослав» (трикотажне та харчове виробництво) Олександра Барсука, відключення електроенергії погано впливає на обладнання, зокрема, ткацькі верстати та фарбувальні машини — техніка частіше виходить з ладу, особливо, якщо електроенергія зникає раптово (відключення поза графіками останнім часом — не рідкість). Тобто, витрати бізнесу на роботу в «автономному режимі» — це не лише витрати на пальне для генераторів. Додається амортизація обладнання та зниження загального виторгу.
На тлі зростання витрат підприємці вже почали підвищувати ціни на свої товари та послуги.
«Витрати бізнесу істотно зросли, тому їх вже почали закладати до цінників, — каже голова громадського об'єднання SAVEФОП Доротич.
“Генераторна” націнка була і під час попередніх відключень світла. Причому, що цікаво, після того, як енергопостачання стабілізувалося, більшість компаній «забули» знизити ціни, аргументуючи це наявністю інших «підвищувальних» чинників — зростання зарплат, загальна інфляція в країні тощо. І ось тепер, коли відключення електроенергії відновилися, підприємці знову заговорили про необхідність підвищувати ціни на все.
Доротич каже, що, наприклад, у виробництві частка електроенергії у собівартості продукції є порівняно невисокою. Тому тут зростання цін буде невеликим — 1−3%. Інша справа — продуктовий роздріб.
«Наразі повинні постійно працювати холодильники, що забезпечити на генераторах дуже дорого. Тому в ритейлі з'являється націнка в 4−7%, залежно від категорії товару. Скажімо, на заморожених продуктах націнка може бути максимальною — 7%, на інших — трохи менше», — зазначив Доротич.
Як розповів власник мережі продуктових магазинів «Італмаркет» Юнус Зайнітдінов, у кожному магазині — різна ситуація. Наприклад, торговельна точка на одному з київських ринків під час відключень електрики живиться від загального потужного генератора. Ці витрати вже включені до орендної плати, тому там додаткового підвищення цін не буде. Інша справа — окремі маленькі магазинчики, які включають свої генератори. Скажімо, на одній із торговельних точок може споживатись до 20 літрів палива на день, що коштує близько 1 200 гривень. При цьому виторг порівняно невеликий — до 20 тисяч гривень.
«Тобто понад 5% каси просто йде на „прокорм“ генератора», — каже підприємець.
За його словами, невеликі магазини, які включають під час перебоїв зі світлом побутові генератори, наразі фактично працюють на пальне — витрачають на нього майже весь свій заробіток. Зрозуміло, що довго працювати в мінус вони не зможуть, доведеться підвищувати ціни.
Олеся Остафієва з Відьма-бару «Лиса гора» каже, що її заклад не планує підвищувати цінники саме «під відключення».
«Ми періодично їх підвищуємо, щоб вирівняти баланс між надходженнями та витратами, і при цьому не втратити клієнтів. Люди і так почали менше ходити по ресторанах, а ті, хто ходить, намагаються економити. Наприклад, якщо раніше за три години відвідувач випивав три коктейлі, то зараз — лише один», — каже вона.
«Генераторна націнка» торкнеться не всіх товарів. За словами засновника групи компаній «Прайм» Дмитра Леушкіна, на цінах на пальне додаткових накруток не буде. Але вони й так зростають — через збільшення закупівельних цін. Крім того, за словами керівника спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, на пальному і так досить висока роздрібна націнка — до 8 гривень на літрі. Вона цілком дозволить АЗС не закладати до вартості бензину та дизеля ще й витрати на генератори.
Але, як каже Доротич, може спрацювати мультиплікаційний ефект — коли подорожчання кожного товару в ланцюжку зрештою виллється у значні націнки.
«Скажімо, один із членів нашої організації виробляє металопрокат, поставляючи його іншим виробникам. У нього націнка буде невеликою, але у його бізнес-партнерів також буде своя додаткова накрутка тощо. У результаті деякі товари для кінцевого споживача можуть подорожчати суттєво — до 20%», — вважає Доротич.
Він додав, що таке велике подорожчання загрожує насамперед товарам масового попиту, зокрема, продуктам харчування, цінники на які підвищують як постачальники сировини (у вартість включають витрати на зберігання, сушіння зерна тощо), так і переробники. Загалом, на думку економіста Данила Моніна, перебої з енергопостачанням можуть прискорити загальну інфляцію країни приблизно на 1%.
У звіті НБУ за жовтень зазначено, що фундаментальний ціновий тиск залишається високим через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. Через це темпи зростання цін на низку компонентів базової інфляції знижувалися повільно (оброблені продукти харчування) або не знижувалися взагалі (послуги).
«Додатковий інфляційний тиск найближчими місяцями формуватиметься в тому числі і за рахунок дефіциту електроенергії або потенційних перебоїв із енергопостачанням через атаки на енергосистему, що може негативно впливати на технологічні процеси на підприємствах, спровокувавши зниження виробництва і підвищення собівартості, що відповідно створить додаткове інфляційне навантаження», — йдеться у звіті Нацбанку.
Поки що перебої зі світлом тривають не так довго. Справжнім випробуванням для бізнесу може стати зима, особливо, якщо виправдаються найгірші прогнози експертів про те, що світла може не бути по 16−20 годин на добу.
«Поки що навіть складно собі уявити, як можна працювати без електрики так довго. Якщо відключення йдуть у жорсткому режимі, ми 100% вже у збитках. Закритися на якийсь час — теж не варіант, тому що потрібно оплачувати оренду та утримувати й так дефіцитний персонал. Можливо, ресторани скорочуватимуть загальні години роботи», — каже Олеся Остафієва.
Юнус Зайнітдінов додав, що для невеликих магазинів, що працюють на побутових генераторах, тривалі відключення світла — це постійна робота, у кращому разі, в нуль.
«Фактично, вони все, що зароблять, віддаватимуть на пальне для генератора та поточні витрати. Скільки дрібний бізнес зможе протриматися в таких умовах, і як у результаті вирішить переписати цінники — питання поки що відкрите», — зазначив підприємець.