Без доказів купівлі будинку в кредит та без альтернативного житла родину з дитиною виселити не можна - позицію підтвердила касаційна інстанція
Верховний Суд відхилив касаційну скаргу "Сенс Банку" і залишив у будинку родину, яку банк намагався виселити з іпотечного майна на Чернівеччині. Спір тривав роками - банк двічі звертався до суду і двічі отримував відмову. Ключовою стала норма про те, що виселення без надання іншого постійного житла можливе лише тоді, коли будинок придбаний саме за кредитні кошти.
У 2006 році між банком - попередником "Сенс Банку" - та позичальником було укладено кредитний договір на 70 000 доларів під 13% річних. Того ж дня позичальник передав в іпотеку житловий будинок загальною площею 258 кв. м у Чернівецькій області - але цей будинок був придбаний раніше, ще у 2005 році, не за кредитні кошти. У 2019 році банк зареєстрував право власності на будинок у позасудовому порядку та направив вимогу про добровільне виселення. Родина відмовилась покидати житло.
Банк звертався до суду з позовом про виселення і зняття з реєстрації вже у 2019 році - тоді суди трьох інстанцій відмовили у задоволенні позову, і Верховний Суд у 2021 році ту відмову підтримав. У січні 2025 року "Сенс Банк" подав новий позов - цього разу лише про виселення трьох осіб. Вижницький районний суд Чернівецької області у квітні 2025 року знову відмовив, Чернівецький апеляційний суд у липні 2025 року рішення залишив без змін. Банк оскаржив ці рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 25 червня 2026 року залишила касаційну скаргу "Сенс Банку" без задоволення. Суд визначив три підстави для відмови:
Банк також посилався на те, що одного з відповідачів зареєстрували у будинку без згоди іпотекодержателя. Суд відхилив і цей аргумент - реєстрація дитини у будинку батька не потребує згоди банку і не порушує його прав.
Верховний Суд нагадав, що положення статті 109 Житлового кодексу України встановлюють загальне правило: у разі виселення громадянам має бути надано інше постійне житлове приміщення. Виняток із цього правила застосовується лише тоді, коли житло було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою цього самого житла.
Втручання у право на житло має відповідати принципу пропорційності, який випливає зі статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на повагу до житла. Суд додав, що спосіб стягнення - судовий чи позасудовий - не змінює цих гарантій: важливо лише те, за які кошти придбано майно.
Постанова Верховного Суду від 25 червня 2026 року набрала законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Верховний Суд уже неодноразово розглядав схожі спори. У справі про виселення сім'ї військовослужбовця з гуртожитку Національного університету оборони суд також відмовив у задоволенні позову без надання іншого житла - з'ясувалось, що забудовник не виконав своїх зобов'язань, а родина не мала де жити. Цей принцип - виселення без альтернативного житла - послідовно застосовується судами у різних категоріях спорів.
Паралельно в Україні посилюється законодавство у сфері стягнення боргів. Якщо борг менше 50 мінімальних заробітних плат, єдине житло не забиратимуть, але є винятки - іпотека, борг виник через ДТП або шкода встановлена вироком суду у кримінальній справі. Новий закон про виконавче провадження та стягнення боргів запроваджує автоматичний арешт рахунків і розширює доступ виконавців до фінансової інформації боржника.