Суперечка щодо іпотечного кредиту від ПриватБанку дійшла до Верховного суду - вже є рішення
Чоловік намагався скасувати договір 2008 року на 101 тисячу гривень, але касація підтримала банк.
Верховний Суд 22 вересня залишив у силі рішення чернігівських судів, які відмовили чоловікові у визнанні недійсним договору про іпотечний кредит з АТ КБ "ПриватБанк" на 101 тисячу гривень, укладеного ще у 2008 році. Позивач наполягав, що банк ввів його в оману щодо реальної процентної ставки та приховав частину інформації про умови кредитування.
Як зазначено у постанові, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік звернувся до суду ще у серпні 2024 року з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк". Він просив визнати недійсним договір про іпотечний кредит від 3 квітня 2008 року № CNGLGI0000006778, укладений із Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є нинішній АТ КБ "ПриватБанк".
У позовній заяві чоловік наводив цілу низку претензій до банку. Зокрема, він стверджував:
- перед укладенням договору банк незаконно поширював неправдиву інформацію про свою діяльність у сфері банківської послуги надання споживчого кредиту зі ставкою 15% на рік
- банк не надав визначений законодавством графік платежів як невід'ємний додаток до договору
- усупереч заборони статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" строком на 10 років банк встановив розмір процентної ставки нижче собівартості кредитних коштів
- банк ввів позивача в оману щодо реального розміру процентної ставки та не надав письмової інформації про умови кредитування
Деснянський районний суд м. Чернігова ще 12 грудня 2024 року відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відсутні підстави для визнання оспорюваного іпотечного договору недійсним, оскільки позивач не довів, що при укладенні договору дії позивача суперечили його волевиявленню. Чернігівський апеляційний суд 23 квітня 2025 року залишив це рішення без змін, зазначивши, що позивач із заявами про надання додаткової інформації або роз'яснення певних положень договору до банку не звертався та не скористався наданим частиною шостою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" правом на відкликання згоди на укладення договору.
Розкрито обставини багаторічного спору навколо кредиту
Верховний Суд встановив, що спірний договір мав складну історію. За умовами договору 2008 року чоловікові було надано кредит у сумі 101 000 гривень зі сплатою 15% річних на поліпшення якості квартири, з кінцевим строком погашення не пізніше 3 квітня 2018 року. Однак вже 26 червня 2008 року банк повідомив про збільшення процентної ставки, а 30 липня 2008 року сам позивач звернувся із заявою про зміну валюти кредитування.
6 серпня 2008 року сторони уклали додаткову угоду, якою договір було викладено в новій редакції: банк зобов'язувався надати позичальникові кредитні кошти на строк з 3 квітня 2008 року до 3 квітня 2018 року включно у вигляді строкового кредиту у розмірі 21 490,24 дол. США, зі сплатою 1,17% за користування кредитом на місяць. Суд зауважив, що цю додаткову угоду позивач ініціював сам, власноруч підписавши заяву про продаж іноземної валюти для перерахування коштів за кредитним договором.
Верховний Суд також нагадав про попередні судові процеси навколо цього ж кредиту: у справі про стягнення заборгованості з чоловіка та ще двох осіб суди стягнули солідарно понад 15 тисяч доларів США та десятки тисяч гривень, а у двох подальших справах - 2022 та 2023 років - чоловікові вже відмовляли в позовах про захист прав споживачів щодо цього ж договору.
"Позивач не довів, що при укладенні оспорюваного договору дії позивача суперечили його волевиявленню, а також наявності умислу у діях банку щодо введення його в оману відносно обставин, які мали істотне значення при укладенні договору", - йдеться у постанові Верховного Суду.
Що вирішив Верховний Суд
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Суд встановив, що спірний договір підписаний банком та позивачем, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Резолютивна частина постанови містить такі ключові пункти:
- касаційну скаргу позивача залишено без задоволення
- рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 грудня 2024 року залишено без змін
- постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року залишено без змін
- постанова є остаточною і оскарженню не підлягає
Суд зазначив, що підпис позивача у договорі свідчить про ознайомлення з умовами кредитування та спростовує доводи касаційної скарги стосовно ненадання відповідної інформації. Також колегія суддів наголосила, що матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину у цілому, а сам позивач не спростував факт погашення боргу внаслідок зміни валюти кредиту та виконання умов договору протягом певного часу.
Раніше Інформатор повідомляв, що ПриватБанк судився за кредитний борг з клієнткою, яка також вимагала визнати договір недійсним, стверджуючи, що не підписувала документи на видачу готівки. У тому випадку суд відмовив і банку у стягненні заборгованості, і жінці - у визнанні договору неукладеним.
Також ми писали, що киянка вимагала від ПриватБанку компенсацію за переплату по подібному іпотечному договору 2008 року після того, як частину додаткової угоди до нього визнали недійсною в іншій справі. Суд тоді частково задовольнив її вимоги, стягнувши з банку кілька тисяч гривень відсотків та інфляційних втрат.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
