Учасник АТО програв у Верховному Суді спір за квартиру - не оплатив іпотеку у Правекс-Банку
Верховний Суд відмовив ветерану у поверненні житла, проданого на електронних торгах: суд визнав причини пропуску тримісячного строку неповажними
Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ветерана АТО, який намагався повернути двокімнатну квартиру в Тернополі, продану на електронних торгах ще у квітні 2018 року. Чоловік стверджував, що торги були незаконними через мораторій на стягнення валютної іпотеки. Ключовою обставиною стало те, що позивач дізнався про продаж квартири ще у червні 2018 року, проте до суду звернувся лише у грудні 2021 року - більш ніж через три роки.
Постанову 15 червня 2026 року ухвалив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під головуванням судді-доповідача Євгена Коротенка. Предметом спору стала квартира площею 42,4 кв. м у Тернополі, яку позивач отримав у спадок і передав у 2008 році в іпотеку "Правекс-Банку" як забезпечення споживчого кредиту в розмірі 45 500 доларів США.
Судова хронологія справи така:
- У 2008 році позивач взяв кредит у "Правекс-Банку" під заставу квартири.
- У 2010 році суд стягнув з нього борг понад 410 тисяч гривень, відкрито виконавче провадження.
- У квітні 2018 року квартиру продали на електронних торгах через систему ДП "Сетам" - переможцем визнано іншу фізичну особу.
- У липні 2019 року новий власник перепродав квартиру третій особі за 534 500 гривень.
- У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з вимогою визнати торги недійсними та повернути квартиру.
Позивач наполягав, що торги відбулися під час дії мораторію на примусову реалізацію іпотечного житла за валютними кредитами - цей закон забороняв стягувати єдине житло позичальника площею до 140 кв. м, якщо кредит видано в іноземній валюті. Суди визнали позов обґрунтованим по суті: квартира справді підпадала під захист мораторію. Проте відмовили через пропуск спеціальної позовної давності.
Чому відмовили попри порушення мораторію
Стаття 48 Закону "Про іпотеку" встановлює тримісячний строк для оскарження прилюдних торгів з реалізації іпотечного майна - з дня їх проведення. Торги відбулися 4 квітня 2018 року, тому строк спливав у липні того ж року. Позивач подав позов лише у грудні 2021 року, тобто з перевищенням більш ніж утричі.
Посилання на участь в АТО як поважну причину суд не прийняв. Довідки командира частини підтвердили, що з 21 квітня по 26 жовтня 2018 року позивач участі в бойових діях не брав. Саме в цей час спливав строк позовної давності. Крім того, у судовому засіданні позивач особисто пояснив, що ще у червні 2018 року сусіди повідомили йому про продаж квартири. Попри це він вирішив орендувати інше житло і не вживав жодних правових заходів тривалий час.
Верховний Суд підкреслив: поважними є лише ті причини, що з об'єктивних підстав унеможливлювали або суттєво ускладнювали звернення до суду. Суб'єктивне зволікання до таких підстав не відноситься. Касаційний суд також нагадав позицію Великої Палати: позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути "поновлена" - суд лише оцінює, чи є причини пропуску поважними. Оскільки поважних причин не встановлено, у позові відмовлено.
Позивач також апелював до того, що мораторій на стягнення валютної іпотеки діяв до 23 вересня 2021 року і саме тому він нібито не міг звернутись до суду раніше. Однак суд цей аргумент відхилив: мораторій захищав від примусового стягнення, але не зупиняв перебіг строків для оскарження вже проведених торгів.
Що варто знати про строки оскарження та валютну іпотеку
Правила позовної давності - один з ключових чинників у судових спорах щодо нерухомості. Порядок обчислення позовних строків в Україні неодноразово змінювався: зокрема, у зв'язку з COVID-19 перебіг давності зупинявся з квітня 2020 по червень 2023 року. Для оскарження прилюдних торгів з іпотечного майна діє найкоротший строк - три місяці з дня їх проведення.
Проблема валютних кредитів і захисту іпотечного житла тягнеться ще з 2008 року. Законодавство про захист позичальників за валютними кредитами неодноразово переглядалось: у 2021 році президент підписав пакет законів, що врегулював питання реструктуризації та захисту таких позичальників від виселення. Закон про мораторій втратив чинність у вересні 2021 року, а справи, пов'язані з порушеннями під час його дії, й досі доходять до Верховного Суду.
Слідкуйте за нами у Telegram
