ТОПТЕМИ:

14:16

Верховна Рада ухвалила зміни до Цивільного кодексу щодо посилення захисту прав добросовісного набувача: це зрада чи перемога

У разі, якщо добросовісний набувач купує незаконно виведену з власності держави чи громади землю чи нерухомість 10 років після корупційної оборудки, то держава чи громада втрачають право повернути ці активи собі, якщо з часу оборудки минуло менше 10 років і в суді встановлено, що нерухоме майно/землі були виведені незаконно – держава/громада може витребувати у добросовісного набувача це майно, проте має повністю компенсувати йому вартість цієї землі чи нерухомості

Ольга Палій Редактор

Верховна Рада 12 березня прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №12089 про внесення змін до Цивільного кодексу щодо посилення захисту прав добросовісного набувача. Він викликав дискусії. З одного боку, закон захищає право власності, а з іншого - підсилює корупційні ризики.

Закон було внесено у жовтні 2024 року народним депутатом Ігорем Фрісом. Він вказував, що чинна редакція Цивільного кодексу в частині нормативного регулювання віндикаційних (вимога про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння) та негаторних (позов власника до третіх осіб про усунення перешкод, пов'язаних із здійсненням прав щодо користування та розпорядження майном) позовів, позовної давності має наслідком формування за останні роки неоднозначної судової практики на рівні Верховного Суду, якою фактично відбувається підміна віндикаційного позову негаторним, що не узгоджується з його ж судовою практикою стосовно правової природи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та суперечить практиці ЄСПЛ.

За його словами, прийняття акта є необхідним для розмежування способів захисту щодо повернення права власності на нерухоме майно задля досягнення балансу інтересів держави, територіальної громади та приватного власника, захист прав та інтересів, в тому числі майнових, добросовісного набувача та унеможливлення випадків додаткового звернення добросовісного набувача до держави щодо відшкодування шкоди, завданої йому внаслідок витребування майна (якщо держава не забезпечила непорушність права власності).

Член створеної за рішенням РНБО Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану увійшли співзасновник monobank Олег Гороховський в своїх соцмережах схвалив затвердження закону.

“Земля не має ніякої цінності, якщо на ній немає економічної активності. Люди стають багатші тоді, коли хтось купив землю, побудував завод, створив робочі місця, почав конкурувати за робітників, підвищив рівень заробітної плати. Місто стає гарним для життя тоді, коли хтось купив землю, вклав гроші, побудував гарну будівлю. Державний бюджет стає багатшим тоді, коли хтось купив землю, побудував готель, почав заробляти і платити податки. Інвестиції приходять тоді, коли інвестор купив землю, побудував офіс, здав в аренду, отримав прибуток, розповів іншим інвесторам що заробив. Багата країна це не та, що має багато землі у державній власності. Багата країна, це та, яка має багато економічної активності на своїй території. Тож ми повинні турбуватися чому так мало будують. І вбивати усі блокери щоб будували більше. Тож прошу народних депутатів підтримати законопроект 12089”, - написав Олег Гороховський.

Центр протидії корупції вважає, що законопроєкт №12089 у разі підпису Зеленського дозволить легалізувати земельні схеми, включно зі схемами Комарницького. Цей допис репостнули собі в соцмережі журналісти Bihus.Info, підтримуючи цю думку.

“Головний ризик – законопроєкт дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з під власності держави чи територіальної громади землю, якщо пройшло 10 років з часу такого виведення. Автор законопроєкту “слуга” Ігор Фріс позиціонує законопроєкт №12089 як захист бізнесу, який може набувати землю вже “з третіх рук” як добросовісний набувач і не бути причетними до минулих оборудок. Він начебто має захистити від втрат інвесторів, які купували майно чесно. Проте у фінальній версії законопроєкту депутати та комітет на чолі із “слугою” Денисом Масловим не врахували рекомендації ЦПК”, - пише Центр протидії корупції.

Як раніше повідомляв Інформатор, Спілка українських підприємців розкритикувала заяви пов'язаного з ЦПК Віталія Шабуніна, який безпідставно розкритикував законопроєкт, що посилює права добросовісних покупців нерухомого майна. Про це заявив член ради директорів Спілки Олександр Конотопський. Він спробував пояснити Шабуніну, що законопроєкт №12089 був ініційований і розроблений Радою підтримки бізнесу.

«Ми робили його для бізнесу і на вимогу бізнесу. Це важливий крок у створенні сильної економіки. Будувати в Україні має стати легко. Приватна власність має бути захищеною», – пише Конотопський.

Конотопський нагадує, що Україна історично має проблеми з приватною власністю, і що один із прийомів рейдерів – «почати доганяти власника землі за те, що колись 10 років тому її якось не так вивели з державної власності».

«Якщо у людини те, що вона чесно купила, можна прийти і забрати – вона не буде нічого купувати… І як результат – нічого не буде створюватися. Така країна буде пустелею», – вважає Конотопський.

Він підкреслив, що Рада з питань підтримки підприємництва вважає законопроєкт базовим і важливим для інвестиційної привабливості держави.

Справа Комарницького

Секретар Київради Володимир Бондаренко та голова земельної комісії Михайло Терентьєв узгоджували порядок денний зі "смотрящим" за Києвом Денисом Комарницьким. Вони вирішували, які "земельні" питання потрібно проголосувати на сесії, а які - відкласти, чи й взагалі "провалити". Шокуючі подробиці оприлюднив у свіжому розслідуванні журналіст Денис Бігус. З "вишеньок" на торті: Комарницький інструктував депутатів, як орієнтуватись у хабарях за голосування. Є й свіжі прізвища депутатів, які - ймовірно (поки що) - брали участь у корупційних схемах. Причому цілими фракціями.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Зараз читають на Інформаторі

19:01

Безугла тролить Сирського за провал на Курщині та відставку потужного генерала