13 грудня Верховна Рада ухвалила закон, яким посилюється відповідальність військовослужбовців за дезертирство та непокору начальству. Це викликало обурення у військовому середовищі. Петиція з проханням до президента ветувати його за лічені дні набрала понад 33 тисячі підписів. Але на підтримку закону виступав Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який закликав главу держави негайно підписати його. Інформатор розбирався в перипетіях скандалу.  

Чому обурились військові?

Ухвалений закон дискримінує військовослужбовців, заявив молодший сержант ЗСУ, лідер руху “Демократична сокира” Юрій Гудименко.

“Мова йде саме про дискримінацію. Закон порушує конституційну норму про рівність всіх громадян перед обличчям правосуддя. Закон забирає у військового право на пом‘якшувальні обставини, закон забирає у військового право на індивідуальність покарання, закон фактично забирає у військового право на захист”, – написав Гудименко в Facebook.

За його словами, це не додасть ані дисципліни, ані справедливості, ані боєздатності армії. А лише зашкодить їй.

“Збройні Сили України – це не звір, якого треба приборкати. Збройні Сили – це люди. Вони живі. Але живуть вони у пеклі. З людьми треба розмовляти. Особливо з людьми у пеклі. А прийняття закону про посилення покарань у рекордно короткі строки демотивує цих людей”, – переконаний військовослужбовець, який зараз проходить реабілітацію після важкого поранення.

Головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов, який наразі перебуває на передовій, висловився ще різкіше. Він оцінив закон яка жахливий удар по боєздатності армії, який призведе до провалу роботи з особовим складом під час війни.

“Під час масової мобілізації, коли багато військовослужбовців не мають мінімальної підготовки та компетентних командирів, порушення військової дисципліни чинять тисячі військовослужбовців, і переважна більшість – через об'єктивні причини. Більшість порушників, які проявили слабкість або стали жертвами обставин, можуть потрапити під суд і залишать фронт, хоча могли б воювати, якби хтось вивчив їхні проблеми”, – вважає Бутусов.

Крім того, він звертає увагу на відсутність в Україні військової юстиції. ДБР та ОГПУ зараз не мають функцій проводити слідство на фронті під час активних бойових дій щодо озброєних людей, оскільки їм треба фактично ставати активними учасниками бойових дій, постійно ризикувати життям, виїжджати на бойові позиції. 

“А хто буде розслідувати та виносити вироки по тисячах тяжких кримінальних справ? У нас нема військових судів. Без спеціалізованих військових судів вироки будуть зависати тривалий час, а цивільні суди будуть виправдовувати багатьох з тих, хто підпадатиме під новий закон, оскільки слідство не зможе опрацювати цей вал криміналу”, – застерігає журналіст.

З критикою проєкту виступила “Юридична сотня”, яка надає безоплатну юридичну допомогу військовим, а також ще 15 організацій і фондів, що опікуються проблемами бійців.

“Законопроєкт №8271, у разі набуття ним чинності, матиме ефект, протилежний очікуваному: замість запобігання вчиненню військових злочинів та адміністративних правопорушень, він стане причиною порушення права на справедливий суд і дискримінації самих військовослужбовців”, – йдеться у спільному зверненні громадських організацій.

Головний “меседж” – державі варто впливати на причини правопорушень, а не лише посилювати відповідальність за їхнє вчинення. Наприклад, потрібно підвищувати мотивацію до служби через її покращення.

Що передбачає закон “про дезертирство”

Ключовою законодавчою новацією, яка міститься в  документі, стала заборона судам призначати більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, за низку військових злочинів. За суворістю покарання їх фактично прирівнюють до корупційних.

Після впровадження закону військові можуть отримати такі покарання за правопорушення:

• непокора (стаття 402 Кримінального кодексу) — від трьох до десяти років позбавлення волі;
• невиконання наказу (стаття 403 Кримінального кодексу) — від п’яти до восьми років позбавлення волі;
• погрози або насильство проти начальника (стаття 405 Кримінального кодексу) — від п’яти до десяти років позбавлення волі;
• самовільне залишення військової частини (стаття 407 Кримінального кодексу) — від п’яти до десяти років позбавлення волі;
• дезертирство (стаття 408 Кримінального кодексу) — від п’яти до 12 років позбавлення волі;
• самовільне залишення поля бою (стаття 429 Кримінального кодексу) — від п’яти до десяти років позбавлення волі.

Крім цього, збільшуються терміни покарання за розпиття військовими алкогольних напоїв. За вживання алкоголю на території військових частин можуть штрафувати до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів (34 тис. грн) та накладати арешт до 15 діб (раніше максимальна санкція передбачала штраф у вигляді 285 неоподатковуваних мінімумів та арешт до 10 діб).

В чому необхідність більш жорсткого покарання військових?

Перелічені категорії злочинів є “найпопулярнішими" серед тих, за які судять бійців ЗСУ. З початку повномасштабної агресії рф українськими судами винесено близько півтори сотні вироків за злочини “проти встановленого порядку несення військової служби”. Принаймні стільки вироків можна знайти в Єдиному реєстрі судових рішень. Абсолютна більшість з них засекречені.

Однак з тих, що відкриті, можна зробити висновок: суди доволі часто пом’якшують вироки або застосовують умовні терміни до обвинувачених військових. 

Така судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння військових правопорушень, вважають автори законопроєкту.

Голоси на підтримку

Втім, було б несправедливо стверджувати про тотальне несприйняття військовослужбовцями цього закону. Чимало авторитетних представників військового середовища висловилися на його підтримку.

З людини зі зброєю має бути більший попит, вважає колишня тележурналістка, яка зараз служить в окремому мотопіхотному батальйоні “Сармат”, Ірина Шевченко.

Вона наводить приклад, коли один з підрозділів, що складається з контрактників і мобілізованих, тримає позицію в гарячій точці, перебуваючи кілька тижнів під щільним артобстрілом.

“Наша контрбатарейка недостатня, але для підрозділу це не підстава залишати позицію, це підстава закопатися глибше. Бо якщо почати відступати, то можна й до Києва довідступать. Та й утримувати позиції легше, ніж потім відбивати втрачені. На позиції вже немає жодного не контуженого, в багатьох легкі уламкові, евакуюють лише важких. І ось, нарешті, довгоочікувана заміна! Свіжі хлопці з іншого підрозділу заїжджають на позицію, жахаються прильотів, розвертаються і звалюють”, – описує ситуацію, яка нерідко трапляється на фронті Ірина.

Ніякі аргументи і намагання їх зупинити, за словами військовослужбовиці, на новачків не діють. І тим, кого вони мали замінити, доводиться продовжувати тримати позиції, допоки одна з чергових спроб заміни не закінчиться успіхом. 

“За цей час у підрозділі збільшується кількість втрат як важкопораненими, так і загиблими. Це війна, це страшно, на війні можуть вбити. До речі, на цій війні, може й в тилу неслабо прилетіти, так що безпечного місця по факту немає. Але той хто має зброю, має можливість захищатися і захищати. Тож і спрос з нього більший”, – коментує Шевченко.

“Армія тримається на дисципліні” – Залужний

З підтримкою змін до законодавства, якими посилюється відповідальність за самовільне залишення поля бою, непокору і невиконання бойових наказів, виступив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. У своєму відеозверненні щодо цього він закликав президента України підписати закон. 

“Армія тримається на дисципліні. І якщо прогалини в законодавстві не забезпечують її дотримання, а “відмовники” можуть сплатити штраф, розмір якого становить до десяти відсотків бойових виплат, або отримати покарання з випробуванням, це несправедливо. Більше того і це ключове, оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військовослужбовці, що призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних людей на них”, – заявив Залужний. 

За його словами, зарадити цій проблемі у більш мʼякий спосіб – шляхом розʼяснень та переконань, можна було б, якби йшлося про мирний час. В умовах же війни, на переконання Головнокомандувача ЗСУ, потрібні швидкі дієві рішення.

Щодо загрози посилення безкарності командирів, яка, на думку критиків закону, виникне після впровадження нових законодавчих норм, Залужний говорить: “Командири так само несуть повну юридичну відповідальність за свої дії чи бездіяльність. І я повністю довіряю своїм підлеглим”.

Головнокомандувач визнає наявність проблем, що призводять до самовільного залишення позицій, але, за його словами, працює над їхнім усуненням. Він вважає нормальними публічні дискусії на такі чутливі теми у демократичній державі, але “рівно до тих пір, поки це не шкодить нам вигравати війну”.

Залужний закликав поставити крапку в цій дискусії і разом наближати перемогу. Але чи дослухаються до цього заклику військові, волонтери та активісти – велике питання.

Раніше Інформатор пояснював особливості нарахування пенсій членам родин загиблих військових.

Також ми писали, як військовослужбовцю оформити статус УБД та що це дає.