У клієнтки ПриватБанку викрали з кредитки кошти і взяли на неї 82 513 гривень кредиту - що вирішив суд
Жінка вказує, що заборгованість виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів (53 299 гривень) 25.04.2021 року, після блокування мобільного номера невідомими особами
ПриватБанк змушує жінку закрити кредитний борг у розмірі 82 513 гривень. Однак вона відмовляється, адже заборгованість виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів у сумі 53 299 гривень. Про це йдеться у рішенні Лебединського районного суду Сумської області, опублікованому 18 листопада 2025 року.
Жінка підписала заяву №б/н від 13.04.2012 року з метою отримання банківських послуг. Ця заява, разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які розміщені на офіційному сайті банку, складає договір про надання банківських послуг (договір приєднання). Підписавши заяву, вона засвідчила свою згоду з умовами та правилами, які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Банк надав їй можливість розпоряджатися кредитними коштами. Факт користування нею кредитним лімітом та часткового погашення заборгованості підтверджує виконання договору. Банк мав право в односторонньому порядку збільшувати кредитний ліміт, який досяг 53 тисяч гривень. Клієнтка порушила зобов'язання, не надаючи своєчасно кошти для погашення заборгованості у розмірі 82 513 гривень. Виникнення заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.
У відклику жінка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, вважаючи їх необґрунтованими. Вона заперечує належне укладення договору, стверджуючи, що кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України), а недодержання цієї форми робить його нікчемним. Зазначає, що не підписувала «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», і працівники банку з ними її не ознайомлювали, отже, вони не є складовою частиною договору. Посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17, згідно з яким непідписані умови та тарифи не можуть вважатися частиною договору. Крім того, в її анкеті-заяві відсутня домовленість щодо розміру відсотків, пені та штрафів. Наполягає, що на спірні відносини поширюється Закон України «Про захист прав споживачів». Банк не надав інформацію, яку вимагає ч. 4 ст. 11 цього Закону (сума кредиту, детальний розпис вартості, річна відсоткова ставка), у письмовій формі. Вказує, що нарахована заборгованість за тілом кредиту (66 992 гривень) перевищує розмір встановленого кредитного ліміту (53 тисячі гривень), що свідчить про необґрунтованість вимог. Заборгованість виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів (53 299 гривень) 25.04.2021 року, після блокування мобільного номера невідомими особами. Вона негайно повідомила банк та правоохоронні органи, про що було внесено відомості до ЄРДР. Оскільки банк не довів, що вона сприяла незаконному використанню даних, відповідальність за ці операції несе банк.
Яким було рішення суду?
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнили частково. З жінки на користь фінустанови стягнуть заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 13.04.2012 року у розмірі 66 992 гривень.
"Відповідачка заперечувала правомірність вимог позивача, оскільки 25 квітня 2021 року, після блокування її мобільного номера невідомими особами, з її рахунку було знято кошти на загальну суму 53 299 гривень, у тому числі шляхом оформлення покупок товарів у кредит «Оплата частинами». Факт заволодіння невідомими особами коштами відповідача був зафіксований у ЄРДР 14 травня 2021 року. Відповідачка зазначала, що заборгованість виникла внаслідок шахрайських дій, та що вона повідомила банк про підробку SIM-картки лише 30 квітня 2021 року. Суд бере до уваги обставини, встановлені Сумським апеляційним судом у постанові від 15 травня 2025 року у справі №950/1014/22, яка стосувалася заперечування відповідачем тих самих транзакцій від 25 квітня 2021 року. Апеляційним судом було встановлено, що для проведення та підтвердження спірних транзакцій ініціатору переказів була достовірно відома конфіденційна інформація. Вчинення фінансових операцій третіми особами було неможливим без розголошення або втрати користувачем інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Згідно з висновками апеляційного суду, на час проведення спірних операцій до АТ КБ «ПриватБанк» не надходило від клієнта повідомлень/заяв про втрату доступу до фінансового номера телефону чи/або заволодіння ним третіми особами. Суд встановив, що оскільки відповідачка повідомила банк про підробку SIM-картки лише через 5 днів (30.04.2021 року), це не можна розцінювати як невідкладне повідомлення банку. Таким чином, факт відповідальності відповідача за несанкціоноване використання коштів до моменту повідомлення банку є встановленим та обов'язковим для цього провадження. Оскільки рішенням Сумського апеляційного суду було встановлено, що відповідач несе відповідальність за збитки, спричинені використанням конфіденційних даних, сума, яка була списана 25.04.2021 року - 53 299 гривень та накопичена за рахунок сервісу «Оплата частинами», правомірно була зарахована до боргових зобов'язань відповідача, оскільки неправомірність дій банку не була доведена. Навіть перевищення ліміту -53 тисячі гривень пояснюється позивачем як овердрафт (короткостроковий кредит), можливість якого була передбачена умовами договору. Враховуючи, що позивач надав докази укладення договору приєднання, фактичного користування коштами та невиконання відповідачем зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) у розмірі 66 992 гривень є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Позивачем не було надано належних доказів зокрема, підписаної відповідачем редакції умов чи тарифів, які б підтверджували погодження саме цих умов щодо порядку та розміру нарахування процентної ставки, яка до того ж неодноразово змінювалася в односторонньому порядку. Відповідно, стягнення процентів за користування кредитом та/або їх прострочення у розмірі 15 521 гривні є необґрунтованим, оскільки банк не довів наявність належним чином узгодженої сторонами умови про плату за користування кредитом у такому розмірі. Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 15 521 гривні суд вважає за необхідне відмовити", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Харків'янин відмовляється віддавати Приватбанку 47 425 гривень шахрайського кредиту - що вирішив суд
- Чоловік купив квартиру за 32 тисячі доларів, але за її колишнім власником рахується борг за кредитом в ПриватБанку - що вирішив суд
- Начальниця відділення Укрпошти вкрала 109 985 гривень, щоб погасити кредит - що вирішив суд
