Очільник Держфінмоніторингу детально пояснив, як в Україні відмивають кошти
Готівкові операції дедалі частіше замінюються цифровими активами, а фінансові потоки, що проходять через треті країни та децентралізовані платформи, суттєво ускладнюють їх відстеження
Для отримання бізнесом значних об’ємів готівки використовуються схеми прихованої конвертації – механізми «скруток» та «зустрічних потоків» із залученням реально діючих оптових та роздрібних торгівців тютюном, алкогольними напоями та продуктами харчування, які можуть мати необліковану готівку. Також до схем залучають підприємства, які здійснюють імпорт вживаних авто та запчастин з подальшою реалізацією населенню за готівкові кошти. Про це заявив голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.
“Якщо ми говоримо про конвертацію коштів через банківську систему, то найбільш розповсюдженими є схеми обготівковування через підконтрольні групи ФОПів або фізичних осіб. Зазвичай використовується механізм дроблення сум на незначні платежі з метою уникнення фінансового моніторингу та залучають «дропів» для конвертації готівки”, - каже Філіп Пронін.
За його словами, готівкові операції дедалі частіше замінюються цифровими активами, а фінансові потоки, що проходять через треті країни та децентралізовані платформи, суттєво ускладнюють їх відстеження.
“Наприклад, один із виявлених механізмів прихованої конвертації виглядає так. На рахунки групи компаній надходять кошти від великої кількості підприємств, ФОПів і фізичних осіб із різними призначеннями платежів — за тютюнові вироби, будівельні матеріали, послуги, позики чи фінансову допомогу. Далі ці гроші транзитом перераховуються іншій групі компаній нібито як оплата за тютюнові вироби. Ці підприємства працюють у сфері оптово-роздрібної торгівлі і мають широку мережу продажів за готівку. Це дає можливість маніпулювати обсягами реалізації на папері та отримувати значні суми необлікованої готівки”, - каже Філіп Пронін.
За словами чиновника, компанії-посередники мають типові ознаки фіктивності: не мають виробничих чи складських приміщень, активів для ведення заявленої діяльності або ліцензій на торгівлю тютюновими виробами. Кошти через їхні рахунки проходять транзитом із мінімальними залишками.
“Фактично така схема використовується для приховання частини доходів і конвертації безготівкових коштів у необліковану готівку через механізм так званої «скрутки» товарів. До слова, у 2025 році нами було передано до правоохоронних органів 118 матеріалів на майже 70 млрд грн з підозрою у легалізації коштів”, - каже Філіп Пронін.
Як повідомляв Інформатор, найбільш недооціненою загрозою фінансовій безпеці України сьогодні є формування паралельної тіньової фінансової інфраструктури, яка працює під прикриттям легального бізнесу. Це вже не поодинокі злочини, а стійкі мережі, що використовують ФОПів, транзитні компанії, неприбуткові організації та цифрові активи для системного відмивання коштів. Про це заявив голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
