Тролейбуси на автономному ході та гігантські «вливання» від Європи: яким стане електротранспорт України

В 2022 році міський транспорт в Україні зіштовхнувся з кількома кризами – паливною та енергетичною. Однак у більшості міст електротранспорт продовжив працювати в умовах війни. Які висновки з роботи електротранспорту можна винести з минулого року і на що варто звернути увагу в майбутньому?

Електротранспорт: рятувальник у паливну кризу і жертва - в енергетичну

Коли в квітні-червні країна зіткнулася з дефіцитом палива, трамваї та тролейбуси стали вимушеною альтернативою автобусам та маршруткам. Деякі міста, особливо на заході України, в той період приділяли особливу увагу електротранспорту. Наприклад, мерія Івано-Франківська всіляко закликала городян більше користуватись тролейбусами. Якраз влітку минулого року до міста надійшли 5 вживаних "рогатих" із Зальцбурга, посиливши парк КП "Електроавтотранс".

«Завдяки отриманим тяговим двигунам, підіймачам і запасним частинам, які нам надали абсолютно безкоштовно, ці тролейбуси зможуть працювати довше і ремонтуватися швидше», – повідомив міський голова Руслан Марцінків.

Російські обстріли об'єктів енергетичної інфраструктури України в жовтні-листопаді започаткували зворотній тренд: в містах почали скорочувати частоту руху електротранспорту та закривати деякі маршрути, замінюючи тролейбуси та трамваї автобусами. Наприклад, у середині листопада 2022 року в Запоріжжі було закрито чотири тролейбусних та три трамвайних маршрути, ще на декількох зменшився інтервал руху. Відновили рух запорізького електротранспорту лише 23 лютого цього року. В деяких містах часом виникали критичні ситуації, коли через перебої з електропостачанням, зупинявся весь електротранспорт. Так було, приміром, у Черкасах на початку листопада, що стало наслідком ракетних обстрілів 31 жовтня. Також, по факту, припинив роботу єдиний трамвайний маршрут Житомира.

На відновлення знадобиться сотні мільйонів і допомога Європи

Одним із викликів, з яким зіштовхнувся міський електротранспорт у 2022 році – це пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів. Передусім, мова йде про міста, які знаходяться чи знаходились в близькості до лінії фронту. Таким, зокрема, був Чернігів у березні, коли російські війська оточили місто. Обстріли ворожої артилерії призвели до значних пошкоджень контактної мережі Чернігівського тролейбусного управління: 45 зі 110 км мережі було знищено. В результаті, коли місто було деблоковано на початку квітня, знадобилось два місяці, аби частково відновити роботу тролейбусної системи.

"Для повного відновлення контактної тролейбусної мережі Чернігова до довоєнного стану потрібно 100 мільйонів гривень", - повідомив начальник управління транспорту міськради Олександр Рижий.

На відміну від Чернігова, Харків зазнав значно більших ушкоджень трамвайної та тролейбусної мережі. Місто понад півроку знаходилось у безпосередній близькості до лінії фронту, зазнаючи регулярних обстрілів з ворожого боку. Найбільше дісталось Салтівському трамвайному депо. В результаті, близько 60 вагонів були повністю знищені, ще 50 зазнали ушкоджень. Крім Салтівського депо, ушкоджень також зазнали деякі трамвайні лінії і павільйони та зупинки громадського транспорту. Наразі Харків шукає кошти для відновлення депо.

«Міська влада активно співпрацює з Європейським інвестиційним банком з оцінки руйнувань транспортної сфери і насамперед електричного транспорту, щоб у майбутньому відновити та створити нові маршрути електротранспорту, закупити рухомий склад та впровадити вектор розвитку зеленого міста», - повідомив на початку лютого міський голова Ігор Терехов.

Поповнення парків електротранспорту під час війни

За підрахунками аналітичної групи AllTransUA, в минулому році міста України отримали 52 тролейбусів та 34 трамваї. Як і раніше, значну частку зберігає вживаний рухомий склад з Європи, який, однак, знаходиться у кращому стані, ніж наявний український.

"В 2022 році українські міста отримали 52 одиниці рухомого складу, з яких 30 нових та 22 вживаних. В основній масі поставки нових тролейбусів були закінченням поставок до Луцька та Миколаєва, що фінансувались за кошти МФО. Також, Вінниця та Чернівці придбали нові тролейбуси за кошти місцевих бюджетів," - стверджують в аналітичній групі.

Якщо говорити про поставки трамваїв, то частка вживаного рухомого складу ще вища – 25 з 34. Нові трамваї за кошти МФО (6 і 2 відповідно) отримали лише Київ і Львів. Ще одним новим трамваєм розжилася Одеса.

Частина вживаного рухомого складу з Європи була поставлена у вигляді гуманітарної допомоги. Особливих успіхів на цьому напрямку досяг Харків. Місто отримало 20 трамваїв з Праги. В кінці 2022 року частина цих вагонів вже курсувала вулицями міста. Крім того, два інших чеських міста, Брно і Плзень, теж висловили бажання підтримати Харків: перше пообіцяло подарувати 2 трамваї та 6 тролейбусів, а друге – 2 тролейбуси. Достеменно відомо, що тролейбуси з Плзеня вийшли на харківські маршрути в грудні. Решту, очевидно, слід очікувати вже протягом поточного року.

Тренди майбутнього – батарейні тролейбуси і сучасна інфраструктура

Експерти радять містам готуватись до розвитку електричного транспорту в рамках післявоєнної відбудови, причому не тільки містам, які фізично постраждали від воєнних дій, а усім.

"Електричний транспорт повністю відповідає Європейському Зеленому Курсу та Європейській стратегії сталої й розумної мобільності, й на це точно будуть доступні кошти, на відміну, наприклад, від закупівель дизельних автобусів", - каже голова правління громадської організації Vision Zero Віктор Загреба.

На його думку, фокус уваги варто зміщувати з рухомого складу на інфраструктуру.

«Якщо рухомий склад суттєво оновлювався в минулі 10 років, то інфраструктура - практично ні. Колії, контактні мережі, депо - й до війни це все було технологічно та фізично застарілим, з одиничними винятками. Старі технології підвіски дротів, старі рішення з’єднань та інше не дозволяють тролейбусам їхати хоча б з середньою швидкістю велосипеда. В плани модернізації, крім цього, слід включати генерування відновлюваної енергії для власного споживання, й стаціонарні батарейні станції. З 2022 року слід робити правильні висновки, й це не відмова від електротранспорту, а його модернізація й підвищення стійкості до катаклізмів», - вважає експерт.

Ще один момент, на який варто було б звернути увагу владі міст в поточних умовах, це закупівля не стандартних тролейбусів, а батарейних, с запасом автономного ходу на 20 км. Адже це, як мінімум, гарний спосіб бути більш стійкими до вимушених вимкнень електроенергії.

Які закупівлі електротранспорту очікують українські міста найближчим часом

• Одеса. КП "Одесміськелектротранс" і "Татра-Юг" підписали контракт на постачання до Одеси 13 низькопідлогових трамваїв моделі К1Т306
• Київ. Дев’ять вагонів від підприємства з Дніпра має отримати в поточному році Київ. Обидва згадані контракти реалізуються в рамках проекту "Міський громадський транспорт", що фінансується ЄІБ. Також Європейський Інвестиційний Банк має профінансувати для столиці закупівлю тролейбусів з низькою підлогою на суму 50 млн євро.
• Хмельнцький. ЄБРР оголосив тендер на суму 16,75 млн євро на придбання нових тролейбусів. Наскільки відомо, мова йде про придбання 50 тролейбусів, з яких 10 одиниць повинні мати опцію автономного ходу. По цьому тендеру орієнтовна дата початку закупівель - грудень 2023 року.
• Полтава. Продовжить виплати відсотків по кредиту ЄБРР, за який було придбані тролейбуси в попередні роки. Натомість цього року місто планує витратити 11,2 млн грн оновлення тролейбусної інфраструктури, зокрема, аби придбати нову контактну машину, лабораторію та генератор на 200 кВт.
• Вінниця. В місті обіцяють продовжувати збирати вже згадані тролейбуси з опцією автономного ходу, але зауважують, що постачання комплектуючих залежатиме від складної нині логістики. Тим часом, вже в січні місто отримало 12 вживаних низькопідлогових тролейбусів Solaris Trollino від Любліна. Також цього року Вінниця отримуватиме вживані трамваї Tram 2000 з Цюриха, з яким у українського міста вже сформувалися багаторічні традиції співпраці по цьому напрямку.

Раніше ми писали, що під час повітряної тривоги поїзди метро не їздять через київські мости, а міська електричка продовжує курсувати відкритими ділянками і через Дніпро. Чому перекривають рух мостами, де курсують поїзди метро, розповів начальник КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.