Тренди ринку праці: прогноз на 2026 рік від Work.ua
Які професії будуть актуальні, як на ринок праці вплине штучний інтелект і що роботодавці пропонуватимуть кандидатам, окрім зарплат, — у великому дослідженні Work.ua
Щоб «зазирнути в майбутнє», потрібно розуміти, у якій точці ми знаходимося зараз. Глобальний контекст наразі очевидний — повномасштабне вторгнення.Практично 4 роки Україна живе в умовах великої війни. Звісно ж, це не може не позначитися на ринку праці.
Дефіцит кадрів
За даними ООН, наразі за кордоном перебуває 5,3 млн українців. Частина із них — люди працездатного віку. Також відповідно до останніх офіційних коментарів, 700 000 осіб мобілізовані до ЗСУ. А ще — люди на окупованих територіях, загиблі, полонені. Не можна також не пригадати оновлені правила виїзду за кордон чоловіків до 22 років. Як показала аналітика Work.ua, найбільше вплив цієї новели відчув готельно-ресторанний бізнес.
Водночас 54% опитаних компаній у 2026 році планують розширювати штат. Зважаючи на брак кадрів, роботодавцям, можливо, доведеться переглядати вимоги до кандидатів або ж пропонувати кращі умови, ніж у конкурентів. Актуальними залишаються перекваліфікація, залучення економічно неактивного населення і навіть мігрантів.
Безпрецедентна кількість вакансій для людей без досвіду
Це один із логічних наслідків дефіциту кадрів: роботодавці змушені знижувати вимоги до кандидатів. Зокрема, частіше наймати людей, що не мають досвіду роботи за певним фахом. Ця тенденція прогресує вже декілька років. Наприклад, якщо у грудні 2023-го шукачам без досвіду були доступні 36% вакансій, то у 2024-му — 43%, а у 2025-му вже 47%. Особливо багато таких пропозицій для фахівців дефіцитних спеціальностей.
Професії майбутнього — це робітничі професії
На початку року чимало авторитетних ресурсів прогнозували, які професії будуть затребуваними найближчими роками. У подібних рейтингах не обходиться без професій, повʼязаних зі штучним інтелектом. Зокрема, у звіті LinkedIn згадувалися інженери та консультанти з ШІ, дослідники машинного навчання.
Звісно ж, на українському ринку праці такі вакансії теж є. Однак якщо говорити про дійсно затребувані сфери, то це насправді старі, добре відомі професії. Уже декілька років основним дефіцитом ринку праці є фахівці робітничих спеціальностей, водії, будівельники. Кризу посилює ще й старіння фахівців дефіцитних професій. Окреме дослідження Work.ua засвідчило, що молодь оминає спеціальності, попит на які є найбільшим. А як подивитися глибше, і проаналізувати карʼєрні плани нинішніх школярів, то стає видно, що спеціалістів у дефіцитних сферах не прибуде.
ШІ-турбулентність набирає обертів
Та усе ж, що там зі штучним інтелектом? Упродовж останніх років у цій сфері спостерігалася неабияка турбулентність: світові техногіганти то масово звільняли працівників, щоб замінити їх на ШІ, то повертали їх назад і шкодували про попередні рішення. Білл Гейтс прогнозує, що завдяки ШІ через 10 років люди працюватимуть два дні на тиждень. Але той самий ШІ змушує компанії в США повертатися до 72-годинного робочого тижня.
І як подивитися на ринок з широкої оптики, стає зрозуміло, що наразі ШІ аж ніяк не поспішає забрати у нас роботу (на жаль чи на щастя). Натомість ШІ стає важливою навичкою, яка доповнює вже наявні професії. У 2025 році на Work.ua компанії шукали директорів із впровадження ШІ, AI-дизайнерів, AI Automation Engineer-ів тощо. Наразі таких пропозицій роботи трохи більше сотні. Це крапля в морі як порівнювати з понад 100 000 різноманітних вакансій на сервісі.
Дистанційка надпопулярна, але роботодавці це ігнорують
Минулого року шукачі відгукнулися на вакансії на Work.ua 16 544 657 разів. Третина з-поміж усіх відгуків припала на дистанційку. Водночас віддалених вакансій на ринку було лише 7%. Тож тут бачимо величезний дисбаланс між очікуваннями кандидатів і пропозиціями компаній. І це лише один із багатьох прикладів, коли між двома сторонами найму є прірва.
Серед причин, що мотивують компанії вибирати офісний формат для посад, на яких можна працювати з дому:
- краща командна взаємодія;
- бажання зберегти корпоративну культуру;
- низька продуктивність на дистанційці.
Водночас для багатьох категорій шукачів (ВПО, молоді батьки, люди з інвалідністю, українці за кордоном тощо) саме онлайн-робота є цінною можливістю реалізувати себе професійно.
Зарплати зростають, але непропорційно
У 2025 році розмір середньої зарплати, за даними Work.ua, збільшився на 22%. Однак зростання не було рівномірними у розрізі регіонів і професій. Найпомітніше зросли зарплати в Тернопільській, Київській, Рівненській областях. Натомість у прифронтових регіонах зміни переважно мінімальні. Херсонщина ж стала єдиною областю, де зарплати не зросли, а навпаки — зменшилися. У розрізі професій найбільше зростання бачимо для дефіцитних сфер. Так, у категорії «Робочі спеціальності, виробництво» зарплати збільшилися на 25%.
Не корпоративи, а підтримка: новий погляд на бенефіти
Бути світлом у темні часи — сьогодні це не просто красивий вислів, а одне із завдань, яке мусять виконувати роботодавці. Під час повномасштабної війни погляд на бенефіти, які надає роботодавець, зазнав глибокої трансформації. Традиційні корпоративи та подарунки ставали для працівників усе менш бажаними та доречними. Пріоритетними стали гнучкий формат роботи, медичне страхування, додаткові дні відпустки тощо.
Події останніх місяців показують, що чи не найважливішим бенефітом є стійкість компанії та готовність приходити на допомогу працівникам. Опитування Work.ua, проведене у січні 2025 року серед роботодавців Києва, показало, що майже чверть респондентів облаштували обігрів, генератори, пункти незламності в офісі для команд.
Психологічне здоровʼя працівників залишається викликом
У 2025 році парламент зробив перші кроки до унормування сфери психологічного здоровʼя. І хоча законодавство відносить роботодавців до суб’єктів, що забезпечують надання допомоги у сфері психічного здоров’я або сприяють їй, але прямих обовʼязків на них не покладає.
Проте 53% роботодавців вважають, що мусять піклуватися про психологічний добробут працівників. І не дарма. Адже нове дослідження показало, що депресія й тривожність у працівників можуть впливати на кількість годин, яку вони здатні відпрацювати.
Для українських компаній це особливо актуально. Дослідження в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» свідчить, що менш як половина українців (45%) є адаптованими до стресу, тобто мають одночасно низький стрес і високу резильєнтність. На це не можуть не впливати нічні обстріли та перебої з електроенергією. Опитування Work.ua виявило, що 57% респондентів імітують продуктивність на роботі, 63% — хочуть спати посеред дня.
Тихі режими і гостинг
Наслідком психологічної напруги стають «тихі» явища на ринку праці. Це ситуації, коли працівник або керівник маскують справжні наміри під удаваною поведінкою. Наприклад:
- «Тиха відпустка» — працівник імітує робочий процес (наприклад, входить у систему, мінімально комунікує в чатах, вмикає автоклік мишкою тощо), але насправді займається особистими справами.
- «Тихе звільнення» — ситуація, коли співробітник вже подумки пішов із компанії, можливо, вже шукає іншу роботу, і на нинішній посаді виконує мінімум обовʼязків, аби не звільнили.
Схожим за своєю сутністю явищем є гостинг: раптове припинення спілкування з кандидатом або роботодавцем без пояснень, коли одна зі сторін просто «зникає як привид». На це явище часто жаліються рекрутери, коли шукач не приходить на призначену співбесіду або навіть приймає офер, але не виходить на роботу. Може здатися, що причина «тихих режимів» і гостингу — проблеми з корпоративною культурою і безвідповідальність. Але насправді це великою мірою повʼязано із загальним рівнем виснаження: у людей немає сил відкрито комунікувати на незручні теми.
Вакансії у Силах оборони — приблизно 10% від ринку праці
Важливою частиною українського ринку праці є військовий рекрутинг. Від моменту його появи на Work.ua кількість пропозицій роботи у війську лише збільшується. У грудні 2025 року число вакансій перетнуло позначку в 10 000. Це і бойові, і небойові посади в лавах Сил Оборони.
Від політики до культури найму ветеранів
Сьогодні культура найму ветеранів в Україні тільки формується: бізнеси вчаться працювати з цією групою, адаптувати процеси та створювати умови, у яких військовий досвід стає перевагою.
“Хотілося б, щоб на ринку праці розпочався новий етап у працевлаштуванні ветеранів, етап змісту. Ми зараз на стадії переходу: компанії вже створили перші політики найму, але ще шукають ефективні способи підтримки та утримання людей із військовим досвідом”, - каже Анастасія Розлуцька, керівниця проєкту «Назустріч» у Work.ua.
Новий етап культури найму має бути про якість. Коли у вакансіях компанії писатимуть не просто «перевага ветеранам», а пояснюватимуть, чому саме хочуть бачити у своїй команді фахівця з військовим досвідом. Коли роботодавці розумітимуть, що за словами «стрілець», «кулеметник» чи «водій БМП» стоять відповідальність, командність і лідерство.
Ми маємо правильно говорити, коли говоримо про ветеранів. Бо «інтеграція» — це не зовсім підхоже слово. Йдеться про повернення: додому, на роботу, до себе. Про людей, які стали військовими, а тепер знову шукають місце у цивільному житті. Чимало ветеранів сьогодні намагаються відповісти собі на запитання «Хто я тепер?», і ринок праці може стати простором, де ця відповідь знаходиться через роботу, визнання і повагу.
Хочеться, щоб поруч із кар’єрними консультантами з’являлися фахівці з супроводу, які допомагають пройти шлях від служби до стабільної роботи. Щоб ми рухалися від соціальних акцій до політик і процесів, від емпатії до професійної роботи з досвідом ветеранів, від точкових ініціатив до інституційних практик у бізнесі та державі. Можемо зробити висновок, що нині маємо радше етап формування практик, ніж усталеної культури. Сподіваюсь, що у 2026-му ми зможемо більш предметно оцінити, чи переростають поодинокі ініціативи у справжню культуру найму й повернення.
Оборонно-промисловий комплекс — новий великий гравець на ринку праці
Під час повномасштабної війни стрімко розвивається галузь ОПК. Як пише «Українська правда», «у 2022-му році зброярі виготовили продукції на $1 млрд, у 2023-му — на $3 млрд, у 2024-му — на $9 млрд. У 2025-му мова йде про $12 млрд». Водночас один із ключових викликів, що стоїть перед підприємствами — брак кадрів.
Новий погляд на роль соцмереж у наймі
Використання соціальних мереж для пошуку кандидатів — геть не нова історія. Але зараз ми бачимо, як цей інструмент стає ефективним способом розвитку бренду роботодавця та навіть найму.
Колаборації з блогерами задля привернення уваги до вакансій. 2025 рік запамʼятався яскравими рекламними кампаніями. Наприклад, «МакДональдз» із гуртом «Курган і Агрегат» залучали підлітків до роботи в мережі закладів харчування, а «Сільпо» і Марина Сердешнюк з допомогою репу привертали увагу до вакансій комплектувальника та курʼєра.
Бренд роботодавця розвивається паралельно з брендом компанії. Раніше вони фактично були тотожні: вважалося, що як бізнес успішний і відомий, цього достатньо, щоб до нього хотіли йти працювати. Сьогодні бренд компанії й бренд роботодавця залишаються пов’язаними, але це вже не одне й те саме. Бізнеси свідомо інвестують у те, як їх сприймають саме як місце роботи:
- показують команду, процеси, можливості розвитку, чесно розповідають про внутрішню «кухню». У багатьох компаній з’являються окремі кар’єрні сторінки в соцмережах.
- EGC (Employee-Generated Content) — новий тренд у SMM і на ринку праці. Йдеться про контент, який створюють самі співробітники компанії: дописи, відео, історії з робочих буднів. Як і кар’єрні сторінки роботодавців, такий формат дає змогу зазирнути за лаштунки бізнесу й побачити його очима людей зсередини.
І тут спрацьовує проста логіка довіри: люди охочіше вірять іншим людям, ніж корпоративним повідомленням. Тому, коли працівники щиро діляться своїм досвідом і розповідають, як їм працюється в компанії, це фактично стає найпереконливішою рекламою вакансій.
Бумеранговий найм
В умовах дефіциту кадрів нерідкісні ситуації, коли компанії повторно наймають колишніх співробітників. Це загальносвітовий тренд, що актуальний і в Україні. Опитування сервісу Work.ua показало, що 68% роботодавців мали досвід повторної співпраці з ексколегами. У таких умовах особливу вагу має те, як влаштований в компанії офбординг, тобто завершення трудових відносин. Від того, чи є цей процес екологічним, залежить можлива повторна співпраця зі співробітником.
Модернізація трудового законодавства
Основним законом, який регулює трудові відносини, є Кодекс законів про працю. Він був ухвалений ще 1971 року. За понад пів сторіччя ринок праці зазнав суттєвих змін, а разом із ним і КЗпП. Тому експерти наполягають: українське законодавство застаріло.
У 2026 році ми можемо вчергове наблизитися до прийняття нового Трудового кодексу. Вчергове — бо такі спроби вже були у 2003, 2009 та 2016 роках. Щоправда, безуспішні. На початку січня 2026 року до Верховної Ради України було подано проєкт Трудового кодексу. Чи ухвалять його та яких змін зрештою зазнає сфера праці — покаже час.
Як повідомляв Інформатор, у 2025 році на ринку праці були як позитивні, так і негативні тенденції. За рік медіанна зарплата по Україні зросла до 25 тис. грн, що спостерігали і у розрізі областей. Дефіцит кадрів став ключовим викликом у низці професій, зокрема у робітничих спеціальностях. Як наслідок, компанії почали активніше залучати жінок, осіб старшого віку, зі статусом УБД чи з інвалідністю. Такі результати містить дослідження OLX. Найбільш прийнятним 31% респондентів визначили для себе заробітну плату від 20 до 30 тисяч гривень. Ще 30% зазначають про бажаний заробіток у 30–50 тисяч. До 10 тисяч гривень готові отримувати лише 4%.
Читайте нас у Facebook
