Суд зобов'язав Ощадбанк повернути понад 900 тисяч гривень та 19 823 долари, викрадені шахраями
Борщівський суд стягнув з Ощадбанку кошти двох депозитів, які зняли зловмисники з підробленими підписами
Борщівський районний суд Тернопільської області зобов'язав Ощадбанк повернути жительці Борщева 19823 долари США та 900 тисяч гривень, які зникли з двох її депозитних рахунків без її відома. Рішення ухвалили 4 вересня, і суд встановив, що чеки на зняття готівки за підписом жінки насправді підробили невідомі особи. Судова експертиза підтвердила, що підписи на документах про отримання платіжних карток і чеках на видачу коштів виконала не сама вкладниця, а хтось інший. У справі фігурує підозра щодо керуючої відділенням банку, стосовно якої відкрито кримінальне провадження.
Жінка звернулася до суду в квітні 2024 року з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживача. Як зазначено у рішенні, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вона вимагала повернути кошти за двома депозитними договорами, які уклала у відділенні банку в Борщеві.
24 жовтня 2019 року жінка відкрила депозит "Мій депозит-Пенсійний" на суму 19207 доларів США під 3,75% річних. 15 червня 2021 року вона поклала на аналогічний вклад ще 900 000 гривень під 7,2% річних. Коли вона звернулася до банку за поверненням заощаджень, з'ясувалося, що гроші вже зняті - причому вона не отримувала жодних із цих сум.
За інформацією з банківських виписок, кошти за доларовим депозитом перерахували на її картковий рахунок 27 квітня 2021 року, а вже 29 та 30 квітня видали готівкою через касу відділення двома траншами - 12 000 і 7823 долари. Гривневий вклад після завершення строку 16 грудня 2021 року обміняли на долари і видали через касу трьома траншами протягом двох днів.
"Оскільки наведені вище банківські операції проводились без її відома, а грошові кошти за договорами вона від відділення Банку не отримувала", - йдеться в позовній заяві жінки.
Позивачка стверджувала, що не підписувала жодних чеків на видачу готівки і не уповноважувала інших осіб отримувати кошти від її імені. Вона зверталася із заявами до керівництва філії банку, писала скаргу голові Національного банку України, а разом із братом звернулася до поліції із заявою про злочин.
Банк у своєму відгуку на позов наполягав, що операції провели коректно: кошти нарахували на карткові рахунки жінки, а зняття відбулося через касові POS-термінали за платіжними картками з введенням ПІН-коду, відомого лише самій клієнтці. Представник відповідача стверджував, що позивачка або сама знімала гроші, або передавала картку третім особам, що суперечить умовам договору банківського обслуговування.
Проте банк у листі від 6 березня 2024 року сам визнав, що банківські операції по її рахунках є сумнівними, оскільки для встановлення належності підписів на чеках і розписках підписантам потрібне окреме експертне вивчення. Того ж дня банк подав заяву до правоохоронних органів для розслідування можливого привласнення коштів клієнтів керуючою відділенням.
Експертиза довела підробку підписів на банківських документах
Ключову роль у справі відіграли висновки судових почеркознавчих експертиз, проведених у межах кримінального провадження. За результатами експертизи від 27 лютого 2025 року встановили, що підписи на чеках на видачу готівки №1566, №1585, №3007, №3123, №3130 і №3164 виконала не позивачка, а інша особа.
Ще одна експертиза від 28 лютого 2025 року підтвердила, що рукописні записи в розписках про отримання платіжних карток також належать не жінці. Пізніше, у квітні 2026 року, третя експертиза встановила, що підпис у заяві про приєднання до договору і в заяві про відмову від автоматичної пролонгації вкладу теж підробили.
Суд взяв до уваги ці докази, оскільки вони отримані стороною позивачки з дозволу слідчого і містять інформацію щодо предмета доказування у цивільній справі, попри те, що вирок у кримінальному провадженні ще не ухвалено. Крім того, суд звернув увагу, що банк не надав оригінал розписки про отримання картки від 2018 року - документ знищили ще у серпні 2024 року, що унеможливило проведення експертизи цього підпису.
Суд встановив, що:
- відповідач не надав доказів того, що позивачка своїми діями сприяла втраті чи незаконному використанню даних платіжної картки;
- відсутні докази того, що саме вона знімала та отримувала кошти за обома депозитами;
- немає доказів передачі карток третім особам чи розголошення ПІН-коду;
- банк не спростував факту непідписання нею ключових документів, підтвердженого експертизами.
Що вирішив суд
Суд позов задовольнив повністю. Резолютивна частина рішення передбачає такі стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України":
- 19823,00 долари США за договором депозиту №19526243020 від 24 жовтня 2019 року - на користь позивачки;
- 900 000,00 гривень за договором депозиту №19749426920 від 15 червня 2021 року - на користь позивачки;
- судовий збір у розмірі 16 640 гривень - на користь держави;
- витрати на проведення судової експертизи у розмірі 60 643,44 гривні - на користь позивачки.
Суд наголосив, що зобов'язання банку з повернення вкладу вважається виконаним лише тоді, коли вкладник отримав реальну можливість розпорядитися коштами на власний розсуд, а не просто внаслідок формального перерахування грошей на картковий рахунок без фактичного доступу клієнта до них.
Подібні випадки зникнення коштів із рахунків клієнтів Ощадбанку трапляються в різних регіонах України. Раніше Інформатор повідомляв, що львів'янка поклала у банк 110 тисяч гривень, але після завершення строку вкладу з рахунку зникли 15 728 гривень - суд також став на бік клієнтки і зобов'язав банк повернути кошти. Також ми писали, що з пенсійної картки померлої жінки в Ощадбанку зникли 60 114 гривень, які зняли вже після її смерті - спадкоємиця відсудила ці кошти у фінустанови.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
