Клієнтка неодноразово зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» з вимогами анулювати або заморозити кредит до ухвалення судового рішення, однак її заяви залишені без розгляду
Клієнтка ПриватБанку виявила несанкціоновану транзакцію з переведення коштів, яку не здійснювала та не підтверджувала. А саме із банківської картки були зняті кошти на суму 174 559 гривень. Вона змушена сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, які фактично не отримувала. Про це йдеться у рішенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області, опублікованому 24 грудня 2025 року.
11.09.2024 року невстановлені особи зламали акаунт жінки на телефоні, після чого вона виявила несанкціоновану транзакцію з переведення коштів, яку не здійснювала та не підтверджувала. А саме із банківської картки були зняті кошти на суму 174 559 гривень. Вона негайно повідомила про вказані операції АТ «ПриватБанк», зателефонувавши до кол-центру. При зверненні в банк, з'ясувалося, що 11.09.2024 року на її ім'я було відкрито кредитний ліміт на суму 34 тисячі гривень, після чого кредитні кошти переказані на карту іншого банку. Тим часом вона жодних кредитних договорів не укладала, ні в АТ КБ «ПриватБанк», ні в жодній іншій фінансовій установі. З приводу шахрайських дій відносно неї невідомими особами, вона звернулася до поліції, і на підставі її заяви відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування у даній справі триває по теперішній час. Після проведення незаконного зняття коштів з її банківської карти, змушена сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, які фактично не отримувала. Клієнтка неодноразово зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» з вимогами анулювати або заморозити кредит до ухвалення судового рішення, однак її заяви залишені без розгляду, відновлення порушених прав банком фактично не здійснено.
Представниця ПриватБанку в судове засідання 09.12.2025 року не з'явилась, подавши додаткові пояснення у справі на заперечення позовних вимог, де вказує, що платіжні операції по рахунку клієнтки могли відбутися внаслідок її необачної поведінки, що свідчить відомості про перехід за посиланням у Viber з пропозицією ввести пароль від Приват-24 та ігнорування нею повідомлень від банку. До суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу коштів з її карткового рахунку. Також не надано доказів того, що вона негайно повідомила банк про втрату доступу до Приват-24, при тому, що мала і реальну змогу самостійно заблокувати будь-які входи до Приват-24 під її авторизацією з інших мобільних пристроїв, які нею не виконувались. Це свідчить про те, що саме вона своїми діями та бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню даних, що дають можливість ініціювати платіжні операції на її рахунку.
Суд частково задовольнив позов жінки. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов'язали відновити залишок кредитних коштів на особистому картковому рахунку за договором від 11.09.2024 року, який її належить, до стану 34 тисяч гривень у вигляді кредитного ліміту, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 11.09.2024 року, щодо оформлення кредиту та зняття коштів в сумі 33 944 гривень та скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані з 11.09.2024 року та будуть нараховані по день закриття картки. Фінустанова має припинити дію договору по картковому рахунку із внутрішнім номером обліку банківських операцій від 11.09.2024 року відкритого на її ім'я. Банк має закрити кредитну картку із внутрішнім номером обліку банківських операцій від 11.09.2024 року видану на її ім'я.
"Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивачка порушила умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що клієнтка втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Судом встановлено факт звернення позивачки до банку про скасування спірних транзакцій, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивачки була дійсно відсутня воля на вчинення таких перерахувань, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції. Також судом взято нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними»", - наголосив суд.