Релоковані бізнеси в Україні: адвокат розповів, з якими проблемами стикаються підприємці
За словами адвоката, релокація є складним стратегічним рішенням, яке пов’язане з численними ризиками
Війна здійснила суттєвий вплив як на економіку держави, так і на український бізнес. У результаті обстрілів та реальної загрози життю чимало підприємств були вимушені релокуватися до більш безпечних регіонів. Це дозволило бізнесу вижити та продовжити розвиватися навіть в умовах війни. Очевидно, що «бум» релокації відбувся на початку повномасштабного вторгнення. Проте наразі цей процес не припиняється. Про це Інформатору розповів керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков.
Згідно зі статистичним дослідженням «Опендатабот», у 2025 році 12 197 компаній змінили юридичну адресу, здійснивши загалом 12 920 переїздів. Тобто кількість таких релокацій зросла на 11 % порівняно з 2024 роком, однак усе ще не досягла показників, що були до початку повномасштабного вторгнення.
Як показує практика, найбільш мобільними виявилися підприємства гуртової торгівлі — вони становлять майже третину всіх релокованих компаній (3 798 бізнесів). Далі за активністю — компанії, що працюють у сфері будівництва будівель (732 або 6 %), операцій з нерухомістю (645 або 5 %), сільського господарства (639 або 5 %) та роздрібної торгівлі (526 або 4 %). Що ж до географії релокації бізнесу, то вона має такий вигляд. Найбільш популярний напрям переміщення — з Києва до Київської області (779 компаній). За 2025 рік у протилежному напрямку — з області до столиці — переїхали 663 компанії. Серед інших популярних маршрутів: Київ — Дніпропетровська область (565), Київ — Харківська область (521) та Дніпропетровська область — Київ (501).
Звичайно, релокація — це складне стратегічне рішення, яке пов’язане з численними ризиками. Так, бізнес, переїхавши на нове місце, зіштовхується із суттєвими проблемами організації стабільної роботи підприємства в нових умовах. Серед основних викликів можна назвати такі:
- Логістичні питання та перевезення основного обладнання.
- Пошук та оренда приміщень для здійснення підприємницької діяльності.
- Проведення сертифікації нових приміщень на відповідність вимогам санітарного законодавства, пожежної безпеки та законодавства у сфері охорони праці.
- Релокація персоналу та пошук нових спеціалістів.
- Налагодження каналів збуту продукції та пошук нових клієнтів.
Поряд із цим, у сучасних умовах актуальним питанням залишається забезпечення безперебійної роботи підприємства під час відключень електроенергії. Також суттєвою проблемою є динамічний характер законодавства у сфері господарської діяльності, а також підвищення ставок податків, що лише ускладнює процес релокації.
"Отже, сьогодні український бізнес переживає надзвичайно складний період. Тому держава має забезпечити належну підтримку українським підприємцям, які фактично є основними наповнювачами державного бюджету. Відтак актуальним залишається розвиток державних програм та грантів на підтримку релокованих бізнесів. Це сприятиме швидшій адаптації підприємств, а також успішному запуску їхньої роботи на новій території", - вказав Шабельніков.
Що допомагає працевлаштовувати ВПО
За чотири роки повномасштабної війни через окупацію та постійні обстріли сіл та міст, особливо на сході та півночі країни, більше ніж 4,6 мільйона людей були вимушені покинути свої рідні оселі та шукати новий дім. За даними Інформаційно-обчислювального центру Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності значна частина з них – це люди пенсійного віку, ще 20% – це діти. За цей час за допомогою до Державної служби зайнятості звернулося більше ніж 289 тисяч людей з-поміж тих, хто перемістився в межах країни, з них майже 36 тисяч – уже у 2026 році.
З березня 2022 року статус безробітної особи отримали майже 212 тисяч людей, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та окупацію. У 2026 році цей статус уже набули 26 тисяч. Роботу завдяки Службі зайнятості отримало 152 тисячі людей, а у 2026 році – майже 6 тисяч. Важливу роль у цьому відіграє державна програма підтримки роботодавців, які працевлаштовують людей, що були змушені переїхати. У межах програми держава компенсує роботодавцю витрати в розмірі мінімальної заробітної плати за кожну працевлаштовану особу. Загалом ця програма охопила майже 64 тисячі людей, з них близько 2 тисяч – у 2026 році.
Ваучер на навчання з початку дії програми отримало понад 14,3 тисячі таких клієнтів Служби зайнятості, а у 2026 році – 312 осіб. Загалом у програмах професійного навчання взяли участь 19 тисяч ВПО, у 2026 році – 1,3 тисячі осіб. Видано вже 3,3 тисячі грантів на власну справу, при чому велика кількість із них – це релокований бізнес. Цього року фінансування своїх грантових проєктів отримали вже 72 підприємці. Також Державна служба зайнятості дає можливість працевлаштуватися на тимчасові та суспільно корисні роботи. З початку повномасштабного вторгнення 56 тисяч внутрішньо переміщених осіб взяли участь в СКР і 6 тисяч – в тимчасових роботах, цього року – 3 тисячі та 336 людей, відповідно.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
