Російський правитель не вперше погрожує ядерною зброєю, але навряд чи отримає дозвіл від Китаю; ситуація стане непередбачуваною та вона не виключає відповіді НАТО
Російський правитель Володимир Путін знову пригрозив ядерним ударом і навіть переписав для цього ядерну доктрину. Все це звучить досить погано, але як і раніше - малоймовірно. Попри внутрішні побоювання варто визнати: Путін навряд чи наважиться натиснути червону кнопку. На те є п’ять доводів.
Ймовірно Китай рішуче проти подібних експериментів. Проте Росії їх буде потрібно погоджувати з Китаєм через те, що це єдиний надійний партнер, що залишився у Росії в умовах санкцій. Пекін же виступає проти застосування ядерного озброєння – навіть тактичного, і про це говорить постійно. Така атака може занурити світ у хаос. Китаю це невигідно, оскільки неминуче вдарить по його експорту. Навряд чи людям у Європі, чи у США знадобляться дешеві китайські товари під час ядерної війни.
Правитель Кремля вже не вперше відкрито погрожує Україні та Заходу ядерними ударами. Вперше він зробив це під добре відомої промови вночі 24 лютого. З тих робить він чи його оточення роблять це систематично. Як правило, напередодні важливих рішень з боку західних партнерів.
Зараз саме такий момент: Штати вирішують, чи дозволити Україні бити їхньою зброєю по російській території. Але союзники раніше не велися на путінські ультиматуми та погрози його міністрів і посадовців, втім ніяких наслідків це не викликало. Тож навряд чи це станеться й цього разу.
Удари ядерною зброєю зроблять ситуацію з війною максимально непередбачуваною. Тож для того, щоб атакувати нею, Путін має чогось дуже сильно злякатися. Але що лякає його саме зараз?
Удари дронами по інфраструктурі РФ, атаки по радіолокаційним станціям (це, до речі, може завадити росіянам відслідковувати запуски ракет проти неї) і навіть операція ЗСУ на території Курської області Росії не змусили Путіна запустити ядерку, хоча все перелічене раніше він називав “червоними лініями”.
Водночас саме зараз йому лякатися майже нема чого. У США перемогти на виборах може Дональд Трамп, який тільки що посварився із Зеленським і хоче завершити війну на умовах Москви. Водночас російське військо активно просувається у Донецькій області. Тож нині момент точно не для ядерного удару.
Війна в Україні стає менш популярною серед самих росіян, які розуміють – затягнення боїв обов’язково призведе до нової мобілізації. Тож Путін своїми змінами ядерної доктрини показує силу саме мешканцям РФ.
Втім, на практиці ядерні удари не зробили б росіян щасливішими, оскільки для них існує великий ризик відповідей від НАТО. Вони не обов’язково будуть ядерними, але не факт, що Альянс не втрутиться у війну. Цього Путін достеменно не знає, а отже має ризикувати.
Кінцева мета Володимира Путіна полягає у переговорах зі США. Це б означало визнання геополітичного статусу Росії, якого станом на сьогодні вона вже не має. Путін, який хоче перерозподілу світу, став би учасником домовленостей розділення сфер впливу.
З іншого боку, ядерні удари, як може здатися, збільшують ймовірність переговорів США та РФ, але насправді тут ситуація 50/50: або ж з Путіним ніхто не захоче домовлятися, або ж ядерка втягне НАТО у війну. Тобто ставки для нього надто високі.
Важливе тут те, що, як НАТО не відповість на використання Росією ядерки, то це буде перший випадок після Хіросіми та Нагасакі, коли такий удар залишився безкарним. Тобто принципу стримування вже не буде, а на ньому базується весь світовий порядок. І тоді кожна ядерна країна – Індія, Китай, Пакистан, Іран, Ізраїль – буде намагатися наносити ядерні удари, не боючись при цьому отримати відповідь. Це занурить світ у хаос.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.