Російський правитель у Пекіні повторив старі наративи, але зробив дві особливі заяви щодо України — Новини світу
2 вересня у Пекіні, після зустрічі з премʼєром Словаччини Робертом Фіцо — єдиним європейським лідером, який відвідав китайський саміт, — Володимир Путін зробив низку заяв щодо України.
Більшість із них добре відомі, він знову говорив про «державний переворот у Києві» та «захист російськомовних». Усе це — риторика, яку Кремль крутить без змін останні десять років.
Втім, прозвучали дві нові тези, які заслуговують на окрему увагу. Путін натякнув, що радить країнам Східної Європи припинити постачання газу та нафти в Україну, щоб зупинити удари по її енергетичній інфраструктурі.
"...Що можна сказати, Україна отримує значний обсяг енергоресурсів через своїх сусідів у Східній Європі. Закрити їй постачання газу, закрити постачання електроенергії, і вони зрозуміють, що є якісь межі", - сказав Путін.
Як відомо, майже половину усього обсягу газу з ЄС Україна отримає від Польщі та Словаччини. Тобто ця його порада адресована безпосередньо Фіцо. Тепер, мабуть, він перекриє газ. І взимку в нас будуть проблеми.
Також він зробив ще одну заяву про війну в Україні.
"Війна в Україні - це зовсім не наша агресивна поведінка. Вона пов’язана з тим, що Захід сприяв проведенню державного перевороту в Україні", - додав правитель РФ.
Ця заява адресована Сі Цзіньпіну. І це навіть цікавіше. Китай має параною щодо переворотів за участі країн Заходу, які неодноразово відбувалися в його історії. Це, наприклад, опіумні війни. Але найактуальніший приклад — це Тайвань, незалежна, демократична країна із розвинутої економікою, яка не контролюється материковим Китаєм, хоча переважне її населення — етнічні китайці (97,5%).
На думку Китаю, існування незалежності Тайваня повʼязано виключно з втручанням Сполучених Штатів у його внутрішні справи. Власне Тайвань утворився під час громадянської війни, коли Комуністична партія підпорядкувала собі більшу частину країни, але не змогла дотягнутися до деяких островів, де владу зберегли прибічники Гоміньдана — іншої політичної сили, яка колись домінувала в усьому Китаю (і проти якої комуністи розпочали громадянську війну).
В усьому цьому важлива єдина річ: Путін під час перебування на саміті ШОС у Пекіні вже декілька разів повторив тезу про нібито громадянський переворот в Україні за підтримки Заходу, що призвів до війни. Наприклад, те саме Путін казав 1 вересня.
Це виглядає так, нібито Путін змушений шукати зручне для Сі Цзіньпіна пояснення щодо мотивів, що спонукали його почати війну в Україні. А це своєю чергою вказує, що пан Сі, попри заяви про високий рівень стосунків, не схвалює поточні дії Кремля.
Попри закритість переговорів за участі РФ та Китаю, за подібними опосередкованими ознаками можна зрозуміти: Китай схиляє Путіна до припинення війни. Якщо дивитися заяви Путіна загалом, то в них нібито йдеться про те саме.
Додамо, що Китай став економічною опорою Росії після вторгнення, забезпечивши товарообіг понад $240 млрд у 2024 році — на 66% більше, ніж до 2022-го. Він є головним покупцем російської нафти й вугілля, а незабаром може випередити Європу як ринок для газу. Москва розраховує на довгострокові угоди щодо "Сили Сибіру-2" та нафтопровідних постачань.
Військова співпраця також важлива, Китай уникає прямих поставок зброї, але постачає верстати й напівпровідники для російської промисловості, отримуючи замість доступ до оборонних технологій. Попри "нейтралітет", відносини між країнами посилилися, хоча пропозиція включити Пекін до гарантів безпеки України викликала скепсис у Києва.