ТОПТЕМИ:

07:33

ПриватБанк штучно збільшував розмір кредиту, а клієнт переплатив 9 244 гривень - що вирішив суд

У ПриватБанку вказують, що клієнт самостійно не здійснював платежі на погашення заборгованості належним чином

Чоловік звинувачує ПриватБанк у штучному збільшенні розміру кредиту. За його розрахунком, він переплатив фінустанові кошти у сумі 9 244 гривень. Про це йдеться у рішенні Зарічного районного суду Сум, опублікованому 22 січня 2026 року.

04.02.2011 року чоловік уклав з ПриватБанком договір про надання банківських послуг. 02.07.2012 року ПриватБанк видав йому картку. 26.12.2019 року кредитний договір був продовжений на підставі поданої заяви-анкети про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, які були актуальні тільки один місяць. ПриватБанк скористався його юридичною неграмотністю та прописав умови, які є недійсними в силу закону та на підставі них штучно збільшував для нього розмір кредиту, зокрема, пункти 1.1.3.2.3; 2.1.1.2.5 умов та правил, за якими банк має право зміни кредитного ліміту в односторонньому порядку, пункти 1.1.3.1.6 та 2.1.1.3.1 за якими надається право банку списання коштів (у тому числі відсотків за рахунок коштів кредитного ліміту) для погашення зобов'язань клієнта. Банк використовує наданий йому кредит для своїх потреб: отримання для себе прибутку за рахунок збільшення для нього кредитної заборгованості. Вказані умови є несправедливими та нікчемними. З 26.12.2019 року правовідносини між сторонами, з урахуванням зменшення кредитного ліміту до 0 гривень, а зміна розміру кредитного ліміту в односторонньому порядку заборонена, є недійсними в силу вимог закону. Неодноразово звертався до банку з відповідними заявами. Рішенням суду у справі №591/9155/21 громадянину було відмовлено у позові не по суті спору, а у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки заявлені вимоги не є ефективним способом захисту, що не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з позовом. ПриватБанк порушив ч. 1 ст. 5 Закону України Про організацію формування та обігу кредитних історій, надавши до бюро недостовірну інформацію, яка шкодить його репутації. Виписка, яку надав йому банк, не може бути доказом існуючої заборгованості, оскільки не є можливим перевірити розмір нарахованих відсотків, на який розмір тіла кредиту нараховувались відсотки, яку суму він погашав та якими первинними документами це підтверджується. За його розрахунком, він переплатив банку 9 244 гривень. Звертався до банку з претензією щодо погашення цього боргу, банк борг не визнав.

У відклику на позовну заяву ПриватБанк заперечував проти позову. 04.02.2011 року чоловік звернувся до банку з пропозицією, у зв'язку з чим було укладено кредитний договір, за ним він отримав кредитну картку, на яку було встановлено ліміт 2 500 гривень, який надалі змінювався, що відповідає умовам договору. Надалі з метою встановлення/продовження ділових відносин 26.12.2019 року підписав анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, чим засвідчив, що приєднується до умов і правил та підтвердив укладення договору. В цей же день отримав перевипущену кредитну карту, активував її та почав використовувати. Використовував кредитні кошти та частково погашав заборгованість. У зв'язку з тим, що самостійно не здійснював платежі на погашення заборгованості належним чином, банк на підставі п. 2.1.1.3.1 умов та правил проводив договірне списання, що було погоджено сторонами у договорі. Тому позовні вимоги є безпідставними.

Що вирішив суд?

Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Оскільки матеріалами справи не підтверджується факт відсутності його заборгованості перед банком вимога про стягнення заборгованості (переплати) у розмірі 9 244 гривень є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

"З матеріалів справи вбачається, що у періоді з 18.12.2021 по 01.04.2022 року відповідачем продовжували нараховуватись відсотки за укладеним кредитним договором. Позивач просить визнати таке нарахування неправомірним. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання неправомірними дій банку, які полягають у списанні відсотків за рахунок кредиту є неефективним, оскільки сам по собі не сприяє відновленню прав, які позивач вважає порушеними. Таким чином, у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій з нарахування відсотків у періоді з 18.12.2021 року по 01.04.2022 року слід відмовити. Позивач також просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 9 244 гривень. Згідно з наданою банком випискою по рахунку станом на 07.01.2025 року у позивача наявна заборгованість у розмірі 9 482 гривень, а не переплата. Оскільки матеріалами справи не підтверджується факт відсутності заборгованості позивача перед банком вимога про стягнення заборгованості (переплати) у розмірі 9 244 гривень є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Щодо вимоги про зобов'язання відповідача звернутися до бюро кредитних історій із заявою про вилучення інформації, суд зазначає наступне. Обґрунтовуючи вказану вимогу, позивач посилається на те, що банк без згоди позивача розмістив інформацію про нього в Українському бюро кредитних історій. Разом з тим, відповідно до п. 2.1.1.10.1 заяви позивача про приєднання до умов і правил надання послуг, яка була підписана позивачем 26.12.2019 року, приєднанням до цього договору клієнт надає згоду на передачу, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації щодо себе. Таким чином, дані обставини спростовують доводи позивача про те, що письмової згоди на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації про нього він не надавав. Враховуючи викладене, ця вимога також не підлягає задоволенню", - наголосив суд.

Зараз читають на Інформаторі

09:06

Росія вночі атакувала Україну 138 дронами: ППО знешкодила більшість