У ПриватБанку вважають, що спірним операціям передували телефонні розмови жінки з невідомими особами, а не дії банку
Шахраї оформили на жінку кредит зі зняттям 8 тисяч гривень. ПриватБанк змушує її повернути кошти в сумі 150 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Березнівського районного суду Рівненської області, опублікованому 2 січня 2026 року.
13 січня 2024 року на телефон жінки прийшло смс-повідомлення, що невідомі особи на її ім'я оформили кредит зі зняттям коштів в сумі 8 тисяч гривень. Надалі з банківської картки з кредитним лімітом 115 тисяч гривень було знято дані кошти. Вона повідомила банк про вчинення крадіжки, а також написала звернення до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення (відомості про злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13 січня 2024 року з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, однак досудове розслідування триває, кошти не повернуті). А банк своєю чергою вимагає з неї повернення даних коштів нараховуючи при цьому відсотки за користування. Станом на сьогодні банк вимагає з неї повернення коштів в сумі 150 тисяч гривень, з них близько 25 476 гривень відсотків за користування. Однак вважає що не порушувала умов та правил надання банківських послуг, жодній особі не повідомляла свій пін-код до картки та CVV-код, не реєструвалася у системі LigPay, на номер телефону не приходили, а ні смс-повідомлення, а ні дзвінки від АТ КБ «ПриватБанк» стосовно підтвердження списання грошових коштів з мого рахунку. Вважає, що зі сторони банку допущена бездіяльність щодо фінансового захисту споживача послуг, в результаті чого через протиправні дії шахраїв відбулося неправомірне списання коштів із карткового рахунку, а банківська система захисту виявилася недосконалою. Таким чином, як і встановлено слідством по даному кримінальному провадженні невідомі особи шахрайськими діями заволоділи доступом до її картки, відбулося створення іншої картки та повного перерахування коштів на створений картковий рахунок. Вказані обставини АТ КБ «ПриватБанк» не спростовувало. За фактом заволодіння коштами звернулася до банку із заявою (вимогою) про відшкодування платнику суми такої операції та відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції (13.01.2024 року), переказавши на її рахунок викрадену суму грошей шляхом власних коштів. На дану заяву АТ КБ «ПриватБанк» листом від 20.05.2024 року надано відповідь про відмову у поверненні коштів з посиланням на те, що «списання коштів стороннім інтернет-ресурсом проводиться після введення номера карти, CVV-коду, терміну дії. Дані операції були підтверджені шляхом використання «Технології безпеки 3-D Secure». Рекомендовано звернутися до правоохоронних органів.
31 жовтня 2024 року представник акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» подав до суду відклик на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки спірним операціям передували телефонні розмови жінки з невідомими особами, а не дії банку.
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона звернулася до банку вже після здійснення спірних операцій в той час, як нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитків від здійснення "спірних" операцій та дій.
"За матеріалами службової перевірки, позивачка звернулася до банку вже після здійснення спірних операцій в той час, як нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитків від здійснення "спірних" операцій та дій. Про факт шахрайських дій позивачка повідомила банк не одразу, а 15.01.2024 року. Тобто про втрату фінансового номера телефону і про здійснені спірні операції позивачка повідомила банк через 2 дні. Оскільки нарахування відсотків не впливає на права позивача до моменту звернення кредитодавця до неї із вимогою про стягнення заборгованості, позовна вимога про зупинення нарахування відсотків та штрафних санкцій не є ефективним способом захисту і не підлягає задоволенню. Враховуючи, що позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б доводили зазначені ним обставини і слугували б підставою для захисту його прав у обраний ним спосіб, в задоволенні позову слід відмовити", - наголосив суд.