Частота кліпання очима у людей різниться залежно від віку, емоційного стану та виду діяльності
Спілкування – невід'ємна та фундаментальна частина нашого життя. Воно не лише соціалізує, а ще дозволяє обмінюватися інформацією, будувати стосунки, впливати на світ та розвивати емпатію. Але не завжди опонент слухає уважно, тому інколи доводить повторювати, втрачаючи час і бажання спілкуватись. Тож як зрозуміти, чи дійсно вас слухають?
Як пише видання ScienceAlert, треба слідкувати за очима співбесідника. Саме вони показують, чи слухають вас. До такого висновку дійшли психологи з Університету Конкордія в Монреалі, провівши дослідження. Вони наголосили, що коли людина слухає когось, то вона кліпає очима рідше.

Моргання є критично важливою фізіологічною потребою очей. Зазвичай кліпають очима люди кілька разів на хвилину, не замислюючись над цим. Проте частота моргання може уповільнитись, коли людина когось уважно слухає. Відбувається певне когнітивне навантаження. Щоб пов'язати його з прийняттям інформації і увагою, вчені провели дослідження, в якому взяли участь 49 осіб.
Вони відкоригували освітлення та фоновий шум, щоб ускладнити або полегшити сприйняття. У всіх учасників частота моргання помітно знижувалася під час зачитування речень вголос. Коли рівень фонового шуму збільшували, частота кліпання знижувалася ще більше. А ось зміна освітлення не викликала зміни у частоті моргання. Тобто вся справа у розумінні мови, а не зоровому навантаженні.
Хоча середня частота моргання між особами варіювалася, тенденція зменшувати кількість моргань на хвилину була стабільною серед усіх учасників. Це свідчить про те, що люди менше моргають, коли мозок докладає більше зусиль, щоб зрозуміти звуки та сприйняти їх.
"Ми не моргаємо випадково. Насправді ми систематично менше кліпаємо очима, коли подають важливу інформацію"", – наголосили психологи.
Вчені не досліджували, чому мислення і моргання пов'язані, але мають деякі ідеї. На їх думку, мозок може сповільнювати швидкість моргання, щоб зменшити переривання зорової інформації, що надходить від наших очей. Тобто моргання діє як своєрідна ментальна пауза для мозку, коли він обробляє написані речення або реагує на емоційні сигнали. Менш часті моргання можуть свідчити про те, що мозок звертає увагу на цю інформацію.
З оглядкою на майбутнє, вчені припустили, що частота моргання колись може бути використана як ще один спосіб оцінки когнітивного навантаження та когнітивної обробки, розуміння, коли мозок зайнятий, а можливо, і виявлення ознак когнітивних проблем — подібних до мовлення та слуху. Проте це буде згодом, а наразі можна сказати точно, якщо у людини не сповільнилось моргання, то вона вас не слухає.