Номер Київстар перестав працювати - на жінку оформили кредити на 24 161 гривні: що вирішив суд
Жінка звернулася у клієнтську підтримку до оператора "Київстар", яка повідомила їй, що за її номером було декілька невірних спроб увійти у банківську систему та спам дзвінки
Жінка виявила, що її номер Київстар нечинний, тому здійснила заміну SIM-картки. Згодом їй почали надходити дзвінки від невідомих осіб, які вимагали сплату коштів за договорами позики на загальну суму 24 161 гривні, які не укладала. Про це йдеться у рішенні Долинського районного суду Івано-Франківської області, опублікованому 22 січня 2026 року.
В період з 19.03.2025 року до 26.03.2025 року жінка перебувала за кордоном у Республіці Польща. 25 березня 2025 року їй у застосунок "Дія" надійшло повідомлення про запит на її кредитну історію з метою видачі кредиту від 25.03.2025 року, кредитор - ФК "АБЕКОР", хоча вона не подавала заявки на жодні кредити. Повернувшись в Україну, виявила, що її номер мобільного телефону нечинний, тому 27.03.2025 року здійснила заміну SIM-картки. Тобто в період із 19.03.2025 року до 26.03.2025 року не користувалась номером. З дня відновлення мобільного номера телефону, почала отримувати дзвінки від невідомих людей, які вимагали сплату коштів в сукупному розмірі близько 25 тисяч гривень за договорами позики, які не укладала. Звернулася у клієнтську підтримку до оператора "Київстар", яка повідомила їй, що за її номером було декілька невірних спроб увійти у банківську систему та спам дзвінки. Іншої інформації надано не було. Тоді звернулась за правовою допомогою. Під час консультації з'ясувалось, що в раніше зареєстрованих нею особистих кабінетах на сайтах фінкомпаній з'явились два нові договори позики. З особистих кабінетів отримала примірники договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 25.03.2025 року та договору позики "Бездоганний" від 25.03.2025 року. Договір був укладений на суму позики 4 500 гривень, строком пільгового кредитування на 30 днів під процентну ставку 1,35% у пільговий період та 1,59% у стандартний період. Згідно із п. 4.1, видача (надання) кредиту клієнту за цим договором проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок клієнта за стандартом IBAN, та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом в особистому кабінеті, та яка, визначена клієнтом у якості основної платіжної картки. Договір був укладений на суму позики 19 661 гривні строком пільгового кредитування на 525 днів, з використанням реквізитів електронного платіжного засобу під процентну ставку 1,5% від залишку суми позики у перші 100 днів строку кредитування та 0,1 % від залишку суми позики за період зі 181-го дня строку кредитування до кінцевої дати строку кредитування включно. Обидва договори підписані одноразовими ідентифікаторами, що для укладення договору № 2982835 надходив на номер, до якого вона не мала доступу. Згідно з договором № 3494505384-4088086, взагалі не відомо, куди надсилався одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду, оскільки в п. 10 вказаного договору у реквізитах не зазначено жодного номера телефону. Громадянка стала жертвою протиправних дій з боку невідомої особи, тому одразу звернулася до поліції. Нині відкрито кримінальне провадження. Після виявлення всіх обставин, звернулася і до фінкомпаній та просила зупинити нарахування відсотків за кредитами, що були відкриті, та списати відповідну заборгованість, бо вона цих договорів не укладала та й взагалі не користувалась своїм мобільним номером телефону оператора Київстар, оскільки перебувала за кордоном. Однак їй регулярно телефонують з вимогою виплатити основний борг та відсотки за користування кредитними коштами, хоча станом на день подачі позову до суду кошти їй нараховані не були, а були зараховані на невідомо кому належну карту у банку АТ "Райффайзен Банк".
Представники ТОВ "ФК "Є гроші" та ТОВ "Кредитпромінвест", правонаступником якого став ТОВ "ФК "Фінбуст", правонаступником якого своєю чергою є ТОВ "ФК "Технофінанс", подали відклики на позов, у яких зазначили, що 25 березня 2025 року жінка добровільно звернулася до первісного кредитора - ТОВ "ФК "Є гроші" із метою отримання споживчого кредиту, у результаті чого між ними було укладено договір позики "Бездоганний" № 3494505384-4088086. 23 травня 2025 року згідно з укладеним договором факторингу ТОВ "Кредитпромінвест" отримало право вимоги заборгованості позивачки за укладеним раніше договором позики. Договір між первісним кредитором та нею був укладений в електронному вигляді. Одноразовий ідентифікатор (смс-код) було надіслано на номер телефону останньої, який був зазначений нею як фінансовий номер. Після верифікації та ухвалення рішення про можливість надання коштів у позику споживачці, вона отримала доступ до тексту договору позики, який містить всі істотні умови. Ідентифікація/верифікація клієнтки здійснена шляхом отримання через систему BankID НБУ її ідентифікаційних даних. Після підписання договору первісний кредитор успішно надіслав кошти на верифіковану банківську карту за реквізитами, вказаними у договорі позики. Договір позики №3494505384-4088086 від 25.03.2025 року є правомірним та не підлягає визнанню недійсним. Її посилання на шахрайські дії зі сторони невідомих осіб не підтверджено. Таким чином, позовні вимоги щодо визнання договорів недійсними та списання боргу не підлягають задоволенню.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Заявлена вимога про застосування такого способу захисту прав як визнання кредитних договорів недійсними, не відповідає характеру порушення.
"Під час розгляду справи позивачка довела, а відповідачі не спростували того факту, що перша кредитні договори не могла підписати 25.03.2025 року електронними підписами, шляхом отримання одноразових ідентифікаторів на номер мобільного телефону, оскільки перебувала за кордоном та не мала доступу до вказаної SIM-картки, яка була заблокована і відновлена тільки після її приїзду 27.03.2025 року. При цьому суд звертає увагу на те, що її номер зареєстрований на паспорт, тому розблокувати її вона мала можливість тільки після звернення зі своїм паспортом до магазину "Київстар" для заміни. Наявність інших персональних даних у кредитних договорах не може вважатись належною ідентифікацією особи під час їх укладення, оскільки докази того, що номер телефону на момент видачі кредитів належав саме їй і що він працював, відсутні. Також суд зазначає, що вказана у спірних кредитних договорах банківська картка, хоча і відображена в особистому кабінеті позивачки, однак не належить їй, на що вказало у своїх повідомленнях АТ "Райффайзен Банк", зазначивши, що на її ім'я рахунків не знайдено, такі не відкривались. Представниками відповідачів не надано будь-яких достатніх та неспростовних доказів на підтвердження факту видачі позивачці, згідно з умовами оскаржуваних правочинів, кредитних коштів, із зазначенням номера банківської картки, рахунку чи електронного гаманця отримувача коштів, що надало б можливість ідентифікувати особу позичальника та спростувати її твердження щодо не отримання нею коштів. Відсутні й докази користування останньою цими коштами. Встановлені вище обставини дають підстави вважати, що кредитні договори не були укладені. Натомість позивачка заявляє вимоги про визнання недійсними кредитних договорів № 2982835 від 25.03.2025 року та № 3494505384-4088086 від 25.03.2025 року, хоча правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не може бути визнаний недійсним, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд та про що вказано вище. З огляду на викладене, суд уважає, що заявлена вимога про застосування такого способу захисту прав як визнання кредитних договорів недійсними, не відповідає характеру порушення, тому відмовляє у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту її порушеного права. Як позивачка, так і відповідачі не надавали пояснень та докази щодо неукладення спірних кредитних договорів, а відтак суд не може порушувати принцип диспозитивності цивільного судочинства та застосовувати належний спосіб захисту, оскільки в такому разі відповідачі будуть позбавлені права аргументувати свої позиції в умовах нової кваліфікації. Позовні вимоги в частині визнання недійсними договорами про надання фінансових послуг факторингу № 2025-05-7Г від 23.05.2025 року та договору про надання фінансових послуг факторингу № 2025-07-1ФБ від 01.07.2025 року в частині права вимоги за договором позики № 3494505384-4088086 від 25.03.2025 року також не підлягають до задоволення", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
